Амби́тний и амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный.
Зало́м Cм. залім.
Засмуча́ти, -ча́ю, -єш, засму́чувати, -чую, -єш, сов. в. засмути́ти, -чу́, -тиш, гл. Опечаливать, опечалить. Не тіш мої воріженьки, не засмучай мене. Не засмучуй мене тяжко. Вона ж його не звеселила, тілько гірше засмутила. Господь засмутив, Господь и потішить.
Згрізну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Строго прикрикнуть, погрозить. Згрізнувсь пан на Лирика, тупнувши ногою: «А ти, каже, плут, п'яниця! я въ тебе слугою?»
Ломачо́к, -чка, м. Ум. отъ ломак.
Нігди нар. = ніко́ли. Бідному нігди нічого не мати.
Оберка, -ки, ж. Значекъ для отмѣтки своей овцы предъ выгономъ въ полонину — дыра въ ухѣ овцы.
Паштригувати, -гую, -єш, гл. У портныхъ: метать, сметывать.
Поличчя, -чя, с. Портретъ. Посилаю тепер тобі, друже мій єдиний, своє поличчя.
Уколисувати, -сую, -єш, сов. в. уколисати, -шу, -шеш, гл. Убаюкивать, убаюкать въ люлькѣ. В колисанонці Боже дитя, колисала го Божая Мати, уколисала, твердо заснула.
