Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл.
1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили.
2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Заму́жній, -я, -є. = замі́жній. Замужній хліб добрий, да не пожиточний. Ох, як би я знала замужнее лихо, то гуляла б у матінки тихо.
Здріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали.
Лига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Набрасывать веревку на рога вола. Лигай вола! чого стоїш? 2) и сов. в. лигнути, -ну, -неш. Хлебать, хлебнуть, глотать, глотнуть, проглотить, жрать. Він плакав і лише кулешик. Тут з салом галушки лигали. Купив слив та й лигаю собі. Тільки кусай, кільки можеш лигнути. Менше вкусиш, борше лигнеш.
Місти́тися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться. Та нічого поститись, коли єсть ігде міститись.
Надзю́бати Cм. надзюбувати.
Переквилити, -лю́, -лиш, гл. Перестать квилити.
Притьмо, ма́, с. Клеймо на ухѣ овцы: прямая горизонтальная черта.
Усиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Чого се я такеньки і чим зажурилась?... Чи я ж сьогодні всиротіла? чи се тепер тільки зубожіла?
Шинкарівна, -ни, ж. Дочь кабатчика.
