Билька, -ки, ж. Стебель картофеля.
Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій.
2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Ум. брикливенький.
Задоволе́ння, -ня, с. = задовіл. Се вона говорить із якимсь задоволенням.
Кончина, -ни, ж.
1) Край, конецъ. Я не бороню йому стояти при престолі Божому й до кончини його віку.
2) Смерть. Ідіть, діти, кланяйтесь батькові, бо недалеко його кончина.
Курочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ курка. Нема тієї курочки, що несла золотії яєчка.
2) Куриная слѣпота. У мене курочка була на очах... Так мені видно стало, наче не було в мене курочки.
На́волок, -ку, м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Cм. наволоком.
Нагави́ці ж. мн. = ногавиці. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає.
Повиходити, -димо, -дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Повиходили на улицю як голубів парка. Повиходили тоді відьми з хати.
Полювання, -ня, с.
1) Охота. Він мав такий звичай, що як тільки настав ранок, то зараз сіда на коня і где на полювання, бо кохався у полюванні.
2) Періодъ половой горячности у коровы. Ум. полюваннячко.
Хитрити, -рю́, -риш, гл. = хитрувати. Пан Турн тут на слизьку попав! виляв, хитрив....
