Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белькотун

Белькотун, -на, м. Лепетунъ, болтунъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТУН"
Варяниця, -ці, ж. = варениця.
Відгадочка, -ки, ж. Ум. отъ відгада.
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Гондо́ли, -до́л, ж. мн. Салазки для вытаскиванія льда изъ воды.
Мус, -су, м. Принужденіе. Мус — великий пан. Посл. Через мус. По принужденію. Желех.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Посновиґати, -гаю, -єш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двір залізла, посновиґала там. Гліб. 39.
Ритися, риюся, -єшся, гл. Рыться, копаться. Кабан риється у хамло. Рудч. Ск. І. 24.
Фіровщина, -ни, ж. Штука скота (или деньги для покупки овцы), которая дарится крестнымъ отцемъ и матерью своему крестнику. Фр. (Желех.). Гн. ІІ. 33.
Шупоня, -ні, ж. Родъ кушанья. Гайс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬКОТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.