Бевзь, -зя, м. Олухъ, болванъ, простофиля. Який бо ти бевзь!
Віяння, -ня, с. 1) Вѣяніе, дуновеніе. 2) Провѣиваніе хлѣба.
Гультя́йство, -ва, с. 1) Праздность, лѣнтяйничанье, повѣсничество. І який буде лад з твого гультяйства? 2) соб. Лѣнтяи, кутилы, повѣсы. Он зібралось усе наше гультяйство.
Живої́д, -да, м. Живьемъ съѣдающій, — говорится о зломъ, безжалостномъ человѣкѣ. Чому мене не віддали куди инше, а в сю прокляту свинарію, під сих живоїдів?
Живу́чість, -чости, ж. Живучесть.
Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья.
Нічичирк! межд. ні-гу-гу! Цыцъ! Кажи ти, Яремо, а ти, Хомо, нічичирк!
Поташня, -ні, ж. Поташенный заводъ.
Сажати, -жа́ю, -єш, гл.
1) = садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити.
2) = садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають.
3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати.
4) Всовывать, вкладывать. Сажай мені кужель у праве ухо! — Вона всадить.
Сапетон, -ну, м. Родъ киселя изъ бузины. Найкраща їжа дітям — то сапетон.
