Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бентежити

Бентежити, -жу, -жиш, гл. 1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку. 2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. Грин. І. 193. І нас новий бентежить Наливай. К. ПС. 31. 3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу? Греб. 329.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНТЕЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНТЕЖИТИ"
Безвістно нар. Безвѣстно, невѣдомо. Десь дівся безвістно. Волч. у.
Браля, -лі, ж. Работница, собирающая, дергающая коноплю. Желех.
Дара́ба, -би, ж. Плоть изъ сплавного лѣсу. Шух. І. 181, 182. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4.
Запрячи́, -ряжу́, -же́ш, гл. = запрягти. Желех.
Окрутити, -ся. Cм. окручувати, -ся.
Павиний, -а, -е. Павлиній. Тоді я, мати, прийду до вас, як павине пір'я на спід потоне. Чуб. V. 881.
Позаставати, -стаю, -єш, гл. Застать (многихъ). Усіх дома позаставав, тільки дядька Петра не було, так я тітці Марині сказав. Славяносерб. у.
Рашкуль, -ля, м. Терпугъ.
Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. О. 1861. II. 7. Ум. сповивачик.
Чупарний, -а, -е. Опрятный, красиво одѣтый, красиво убранный. Cм. чепурний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНТЕЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.