Ба! меж. какъ сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Он ба де він ходе, а тут його шукають! Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. 3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. 4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір'ї, ба і ріс в Підгір'ї. 6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь!
Забере́жжа, -жа, с. Забережье.
Зацура́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Чуждаться кого.
Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Кироман, -ну, м. Раст. Stalice latifolia Lm.
Орішок, -шка, м.
1) Ум. отъ оріх. Народу зійшлося, міщан, що нігде було й орішку впасти.
2) Клеверъ.
3) Птица = мишокрілик. Cм. мишачок.
4) Печенье: кусочки тѣста, изжаренные въ маслѣ или салѣ.
5) Родъ дѣтской игры.
Пропхнути, -ну́, -не́ш, гл. = пропхати.
Самовладник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь.
Тріфолія, -лії, ж. Раст. Menyanthes trifoliate L.
Цуц, -ца, м. Собака. Проведіть мене, щоб часом цуци не теє.
