Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безхатник

Безхатник, -ка, м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗХАТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗХАТНИК"
Бабруля, -лі, ж. Неопрятная женщина. Вх. Лем. 389.
Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Видавник, -ка, м. Издатель. Желех.
Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать. Котл.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Керунок, -нку, м. Направленіе.
Межі́вка, -ки, ж. Размежеваніе. Желех.
Набга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Многое согнуть, свернуть. 2) Набивать, набить въ большомъ количествѣ; напичкать. Набгав повну кишеню горіхів.
Невгамонний, -а, -е. 1) Неспокойный, безпокойный, неугомонный. 2) Неутѣшный, котораго нельзя успокоить. Удалась дівчина в журбу невгамонну. Полт. г.
Партика, -ки, ж. Краюха, большой кусокъ хлѣба. Берд. у. На ж ти, Адаме, рискаль і мотику, іди робити на хліба партику. Гн. І. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗХАТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.