Від'Їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. від'їстися, -їмся, -їсися, гл. 1) Откармливаться, откормиться. 2) їсти як зварить, то не від'їсися. Такъ вкусно сварить, что все ѣлъ бы.
Звістити́ся, -щу́ся, -сти́шся, гл. Узнать. Що нас Бог у купу зводить, вчора я звістився.
Ольмик, -ка, м. Раст. Dianthus deltoides. Cм. линок.
Подолітати, -та́ємо, -єте, гл. Долетѣть (о многихъ).
Постановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постановити, -влю́, -виш, гл.
1) Ставить, поставить. Постановив їх (воли) серед двора до ясел. Пушку сироту упереду постановляв. І рідня, і діти єсть у його, а нікому хрест постановити. Постановили салдата на кватирю.
2) Истрачивать, истратить. Що придбали ми, — усе за тебе постановили.
3) Постановлять, постановить, сдѣлать постановленіе. Постановила я собі покинути удову бабусю. Старий пацюк кричить, закон постановить.
4) Людьми постановити. Сдѣлать человѣкомъ. Час тебе оженити, людьми постановити.
Потягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Потащиться. Потяглась і вона за москалями.
2) Cм. потягатися.
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
Скнарувати, -ру́ю, -єш, гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую.
Тирша, -ші, ж. = з'їди. Тиршу (з сіна), те, що не їсть маржина, загрібають і стелять під ківні корови, а звідси скидають у гній.
Цуравий, -а, -е. Въ лохмотьяхъ.