Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

б I
б II
ба!
баба
бабайка
бабак
бабаковий
бабана
бабарунка
бабах!
бабахати
бабахкати
бабахнути
бабача
бабаченя
бабачище
бабачок
бабега
бабець
бабешки
бабизна
бабин
бабинець
бабинка
бабинський
бабисько
бабити
бабитися
бабиць
бабиця
бабич
бабишник
бабище
бабівщина
бабій
бабінка
бабіти
бабка
бабкуватий
баблятися
бабник
бабодур
бабойка
баболюб
бабонити
бабонька
бабота
бабочка
бабрання
бабрати
бабратися
бабриська
баброш
бабруля
бабрун
бабруна
бабрунька
бабство
бабський
бабувати
бабунечка
бабуня
бабусенька
бабусечка
бабусин
бабуся
бабухатий
бабчар
бабчин
бабчук
баб'юк
баб'ячий
бава
бавина
бавити
бавитися
бавіння
бавка I
бавка II
бавлення
бавна
бавний
бавниця
бавно
бавняний
бавовна
бавовник
бавовняний
бавовнянка
бавойка
баволна
баволняний
бавуна
бавуняний
багамел
багат
багат-вечір
багатенний
багатенький
багатенько
багатечко
багати
багатий
багатиня
багатиревий
багатирів
багатирство
багатирський
багатирь
багатирька
багатитися
багатійшати
багатіння
багатіти
багатішати
багато
багатолистий
багатство
багаття
багатшати
Горла́нка, -ки, ж. = Горло. ЕЗ. V. 57.
Діди́нець, -нця, м. Дворъ. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі. Гол. ІІІ. 26.
Дома́шній, -я, -є. = домовий. Домашнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Левиц. І. 173.
Зві́льжити, -жу́, -жи́ш, гл. О морозѣ: ослабѣть. Як звільжить мороз, тоді поїду у ліс. Камен. у. Вже звільжив мороз. Камен. у.
Камениця, -ці, ж. 1) Каменная постройка. Козел. у. 2) Раст. костяника, Rubus saxatilis L. ЗЮЗО. І. 134.
Кислиця, -ці, ж. 1) Яблоко съ дикой яблони. Знай нас! ми кислиці, з нас квас! Ном. № 2524. а) наговорив на вербі груші, на осиці кислиці. Наговорилъ несообразностей, навралъ. б) хто кислиці поїв, а на кого оскома напала. Въ чужомъ пиру похмѣлье. Ном. № 4068. 2) яблоня дичка. 3) Названіе необузданнаго, непослушнаго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. кисличка.
Обмірковувати, -вую, -єш, сов. в. обміркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Обдумывать, обдумать. Вона й зробить усе, і догледить усього, і обміркує все. МВ. ІІ. 19.
Оженіння, -ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. оженіннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку. Чуб. III. 468.
Перепинати, -на́ю, -єш, сов. в. переп'ясти, -пну, -не́ш, гл. 1) Протягивать, протянуть что (напр. веревку, простыню), черезъ что-либо, перегородить что протянутою вещью. Кае павук:... де тілко у горниці не перепну павутиння, зараз мене і зметуть. Мнж. 7. Перепнули рядном хату. 2) Преграждать, преградить. Хотів переп'ясти бусурменцям шлях. К. ЦН. 226. Ой горами, мій милий, горами, переп'ята стежка чарами, — а ні прийти, а ні перейти, ні з тобою говорити. Чуб. V. 193.
Скрип! I меж. Скрипъ! Пішли колеса.... тільки скрип, скрип, скрип. Грин. І. 39.
Нас спонсорують: