Блазень, -зня, м.
1) Молокососъ; дуракъ, дурачина, глупецъ, олухъ. І морду на плече схиливши, як блазень цмокавсь та лизавсь. Чи не сором такому блазневі горілку пить? Блазень який, ще й він тут цвірінька.
2) Шутъ. Ум. блазник.
Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. Люде за їми купами вироювалися. 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Гре́чий, -а, -е = Ґречий.
Заробітча́нин, -на, м. Работникъ, идущій на заработки.
Передняк, -ка́, м. 1) Идущій впереди (человѣкъ, животное). Між вівцями, для приводу, бува небагато кіз і цапи-передняки. 2) Знатный, передовой человѣкъ.
Порозглядати, -даю, -єш, гл. Разсмотрѣть (многихъ). Я їх усіх порозглядав добре.
Прощебетати, -чу́, -чеш, гл. Прощебетать.
Сором'яжливий, сором'яжний, сором'язли́вий, -а, -е. = соромливий. Сором'язлива вже така.
Тирво, -ва, с. = тирло 3.
Хабальний, -а, -е. Кокетливый; любодѣйный.