Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богонько
богоприятний
богородицький
богородиця
богородичний
богорожник
богослів'я
богослов
богословити
богословський
богоугодний
богочко
богувати
богумілля
богун
бодай
бодак
бодачок
бодванка
боденька
боденьча
бодлак
бодлачча
бодляк
боднарь
бодня
бодренно
бодрий
бодрити
бодритися
бодро
бодрок
бодяга
бодяк
бодян
бодянівка
бодячий
бодячок
боєць
божатися
божба
бождеревок
божевілля
божевільний
божевільник
божевільно
божевільня
божеволіти
боженькатися
боженько
божественний
божество
божечко
божечок
божидерев
божий
божитися
божиця
божище
божіння
божка
божкарь
божкодайло
божкородіти
божкувати
божник
божниця
божничок
божо
божок
боз
бозінька
бозкий
бо-зна
бозулка
бозуля
бозюсьо
бозя
боїсько
боїти
боїще
бойє?
бойка
бойкатися
бойкий
бойкиня
бойківський
бойківщина
бойко I
бойко II
бойло
бойний
бойниця
бойня
бойовий
бойовисько
бойовище
бойовничий
бойський
бойчак
бойчиха
бойчук
бока
бокань
бокаса
боката
бокатий
боківня
бокла
боклаг
боклажок
боклак
боклатий
бокло
боковий
боковина
бокозийник
боком
бокор
бокорван
Вигребти Cм. вигрібати.
Вилічування, -ня, с. 1) Высчитываніе, вычисленіе. 2) Вылѣчиваніе.
Грі́шка нар. (Дѣтск.). Грѣшно. О. 1862. IX. 118. Так грішка робить, а то бозя скара. Ном.
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
Замазчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Окровавиться.
Злихословити, -влю, -виш, гл. Выбраниться, сказать дурное слово. Я питаюсь: що тобі треба? А він злихословив мені зразу. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Переміняти, -ня́ю, -єш, сов. в. перемінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить. Рудч. Ск. II. 128. 2) Замѣнять, замѣнить. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів. Чуб. II. 92. Моя дочко, моя й переміночко! Хто мене буде й перемінять так, як ти переміняла? Мил. 219, 220.
Поверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Покричать.
Різак, -ка, м. 1) Рѣзецъ, рѣзакъ, большой ножъ. 2) Рѣзакъ, ножъ въ разныхъ машинахъ. 3) Родъ короткой серпообразной косы для кошенія камыша на днѣпровскомъ лиманѣ. Херс. 4) = різачка. Рк. Левиц. 5) Раст. a) Stratiotes Aloides L. ЗЮЗО. I. 138. (Од різачки) варять і пють різак (росте в болоті). Грин. II. 318. б)степовий. Falcaria Rivini Host. ЗЮЗО. І. 123. 6) Кирпичъ изъ навоза для топлива. Він йому дав сажень різака. Верхнеднѣпр. у. 7) ? Ой грайте же мі музичейки гудаком різаком. Гол. І. 324.
Хвиткий, -а, -е. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова. МВ. (О. 1862. І. 79).
Нас спонсорують: