Біс, біса, м.
1) Бѣсъ, діаволъ. Чорт чорний, а біс рябенький.
2) до біса; до сто-біса. Пропасть, множество. От їх до сто-біса!
3) з-біса. Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. Моторні ж з біса! З-біса швидка! О, хитра з-біса!
4) к бісу! Къ чорту, прочь, долой! Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття! Золотон. у.
5) бісом дивитися. Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь.
6) один біс! Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое.
7) біс твоєму батькові или матері! Бранное пожеланіе.
8) на біса; якого біса. Зачѣмъ; на кой чортъ. Якого біса ти тут по під тином валяєшся? На біса ти це зробив?
9) біса з'їсти. Ничего не получить.
10) біса вхопити. Ошибиться.
11) йому сам біс діти колише. Ему все удается.
12) хай тобі біс! Бранное пожеланіе.
13) біс батька зна! Чортъ знаетъ. Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові.
14) біс-ма, біс-має. Нѣтъ, не имѣется. Оступися, в тебе хисту біс-ма.
15) біс-дерево. Раст. Datura stramonium. Ум. бісик. Ув. бісяка.
Гайтування, -ня, с. Охота съ гончими.
Гамуз, -зу, м.
1) Мякоть, мязга.
2) потрощити на гамуз. Разбить въ дребезги. Потрощили їм ноги на гамуз.
3) гамузом. Все вмѣстѣ, сполна. Забрав гамузом, нічого не оставив. Ну, я скажу гамузом ціну за всю роботу.
Грім, гро́му, м. 1) Громъ. Грім такий, що хоч тури гони, то не почують. Козак не боїться ні тучі, ні грому. Бодай мене громи вбили, коли м не єсть тобі милий. 2) Раст. Heruiaria glabra L. Ум. Гро́мик.
Досто́йно нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати.
Крамарівна, -ни, ж. Дочь торговца.
Назворо́т нар. Навыворотъ, наоборотъ. І все робили назворот.
Неопантровність, -ности, ж. Необдуманность, неосмотрительность, опрометчивость. Що то за неопантровність: їхав по воду, переїхав гуску.
Праведний, -а, -е. 1) Праведный, безгрѣшный. Праведная душе, прийми мою мову. Праведне сонце. 2) = правдивий 2. Не мають праведного таланту.
Шкитирь, -ря, м. Большой кусокъ. Ото одбатував шкитирь.