Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богонько
богоприятний
богородицький
богородиця
богородичний
богорожник
богослів'я
богослов
богословити
богословський
богоугодний
богочко
богувати
богумілля
богун
бодай
бодак
бодачок
бодванка
боденька
боденьча
бодлак
бодлачча
бодляк
боднарь
бодня
бодренно
бодрий
бодрити
бодритися
бодро
бодрок
бодяга
бодяк
бодян
бодянівка
бодячий
бодячок
боєць
божатися
божба
бождеревок
божевілля
божевільний
божевільник
божевільно
божевільня
божеволіти
боженькатися
боженько
божественний
божество
божечко
божечок
божидерев
божий
божитися
божиця
божище
божіння
божка
божкарь
божкодайло
божкородіти
божкувати
божник
божниця
божничок
божо
божок
боз
бозінька
бозкий
бо-зна
бозулка
бозуля
бозюсьо
бозя
боїсько
боїти
боїще
бойє?
бойка
бойкатися
бойкий
бойкиня
бойківський
бойківщина
бойко I
бойко II
бойло
бойний
бойниця
бойня
бойовий
бойовисько
бойовище
бойовничий
бойський
бойчак
бойчиха
бойчук
бока
бокань
бокаса
боката
бокатий
боківня
бокла
боклаг
боклажок
боклак
боклатий
бокло
боковий
боковина
бокозийник
боком
бокор
бокорван
Бджілочка, -ки, ж. Ум. отъ бджола.
Захва́тич, -ча, м. Клинъ въ плугѣ. Чуб. IV. 17.
Кантарок, -рка, м. = кантар.
Настромити, -ся. Cм. настромлювати, -ся.
Посвятний, -а́, -е́ Праздничный. Одежа посвятна.
Пратва, -ви, ж. То-же, что и прало, мѣсто, на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Черк. у. зимою пратву рубають, т. е. вырубываютъ прорубь. Ваші ніколи не йдуть пратву розрубувати, ви так і понадились на готовеньке ходити. Пирят. у.
Простаченко, -ка, м. Сынъ простолюдина. І простаченко, і панич. К. ПС. 136.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка. Н. п.
Терпуга, -ги, ж. Водка. Угор.
Широковидий, -а, -е. Широколицый. Черк. у.
Нас спонсорують: