Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

босяжник
босяк
босятник
бот
ботвина
ботей
ботелев
боти
ботик
боток
ботюк
ботя
бохало
бохон
бохунець
боцюн
боцян
бочалка
бочанець
бочанин
бочастий
боченько
бочечка
бочечок
бочистий
бочити
бочитися
бочище
бочій
бочка
бочковий
бочкори
бочкуватий
бочкур
бочок
бочонок
бочуля
боюн
боягуз
боязкий
боязко
боязливий
боязливо
боязний
боязно
боязький
боязько
боярий
боярин
бояринування
бояринувати
бояронько
боярочко
боярство
боярський
боярчик
боясть
боятися
бра
бравий
браво
брага
браговар
бражечка
бражка
бражний
бражник
бражниця
бражуха
бразилія
бразолійний
бразолійник
бразолія
бразоля
брай
брак
бракнути
бракувати
бральниця
браля
брам
брама
брамний
брамурний
брандзя
брандуші
брандушки
бранець
бранка
брання
браночка
брань
брат
братан
братанець
братаниця
братанич
братаничка
братання
брататися
браташшя
брате
братерній
братерство
братерськи
братерський
братець
братецьки
брати
братим
братимство
братина
братися
братителі
братиха
братища
братів
братівство
братієчко
братій
Бакханалія, -лії, ж. Вакханалія. Я зустрів на улиці весілля, що ходили з добриднями; все те було дуже вже на підпитку; хто в скоки, хто в боки, — нестеменна бакханалія. Ном. № 11734.
Відгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відгребти, -гребу, -беш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. Чуб. І. 99. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками. Ном. № 559.
Відлупити, -ся. Cм. відлуплювати, -ся.
Гайка, -ки, м. 1) Гайка. 2) Замедленіе, проволочка, трата времени. Коли б не гайка трапилася у дорозі, може б і вистиг на обід. Екатер. у. Ум. гаєчка.
Довольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовольствовать пищей и питьемъ. Спасибі, довольнив нас кум. Черк. у.
Жовткови́на, -ни, ж. Желтокъ въ яйцѣ. Хиба пісну їдять без соли страву і що за смак в яйці без жовтковини? К. Досв. 13.
Заздро́стити, -щу, -стиш, гл.на. Завидовать. Заздростить, на воли його. Нволынск. у.
Знікчемнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Попасання, -ня, с. Кормъ на пастбищѣ. Пустили коней на попасання. Макс. (1849), 54.
Тертиця, -ці, ж. Доска. Уман. у. Вас. 205. Ум. терти́чка, терти́ченька, терти́чечка.
Нас спонсорують: