Байдачник, -ка, м. Рабочій на байдаку.
Беґечати, -ча́ю, -єш, гл. Пѣть козлинымъ голосомъ.
Безвість, -ти, ж. 1) Неизвѣстность. 2) Неизвѣстныя мѣста, невѣдомыя мѣста. Смерте, смерте! іди на ліса, іди на безвість, іди на море. Забіг у безвісти. Щезни, бідо, в безвісти. Знай: пропаде безвістями вся журба. Сила й воля, правда й сила в безвістях пропали.
Збідня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. збі́днити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать, сдѣлать бѣднымъ. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти.
К пред. Къ. Съ дат. падежемъ обозначаетъ: а) указаніе мѣста или предмета, къ которому направляется дѣйствіе. Іде к лісу. Ну тебе к бісу! б) опредѣленіе времени, къ которому близится дѣйствіе. Сподівайся мене, серденятко моє, ой к перині Пречистім; як не буду я к первій Пречистій, сподівайся к Миколі. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька. Переходить въ нѣкоторыхъ случаяхъ в ґ. Если предыдущее оканчивается, а слѣдующее за к (ґ) слово начинается согласной, то слогъ принимаетъ предъ собою і: ідуть ік лісу; часто то-же бываетъ и для пополненія стиха. Вообще же к (ґ) употребляется не часто (вмѣсто него употребляется до) и преимущественно въ указанномъ опредѣленіи времени и въ бранныхъ выраженіяхъ. Іди к нечистій матері! Туди к лихій годині! и пр.
Кумця, -ці, ж. Ум. отъ кума.
Підзорний, -а, -е. Подозрительный.
Підсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. підсипатися, -плюся, -лешся, гл. Подольщаться, подольститься, заискивать, разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Уже мене давно не любиш, а тілько п'яний і голубиш, одсунься геть, не підсипайсь! Ой до мене губерець підсипавсь і любови добивавсь, добивавсь.
Похитнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошатнуться, покачнуться.
Хмуравий, -а, -е. Хмурный.