Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

босяжник
босяк
босятник
бот
ботвина
ботей
ботелев
боти
ботик
боток
ботюк
ботя
бохало
бохон
бохунець
боцюн
боцян
бочалка
бочанець
бочанин
бочастий
боченько
бочечка
бочечок
бочистий
бочити
бочитися
бочище
бочій
бочка
бочковий
бочкори
бочкуватий
бочкур
бочок
бочонок
бочуля
боюн
боягуз
боязкий
боязко
боязливий
боязливо
боязний
боязно
боязький
боязько
боярий
боярин
бояринування
бояринувати
бояронько
боярочко
боярство
боярський
боярчик
боясть
боятися
бра
бравий
браво
брага
браговар
бражечка
бражка
бражний
бражник
бражниця
бражуха
бразилія
бразолійний
бразолійник
бразолія
бразоля
брай
брак
бракнути
бракувати
бральниця
браля
брам
брама
брамний
брамурний
брандзя
брандуші
брандушки
бранець
бранка
брання
браночка
брань
брат
братан
братанець
братаниця
братанич
братаничка
братання
брататися
браташшя
брате
братерній
братерство
братерськи
братерський
братець
братецьки
брати
братим
братимство
братина
братися
братителі
братиха
братища
братів
братівство
братієчко
братій
Блискавиця, -ці, ж. 1) Зарница. 2) = блискавка 1. Ном. № 336. Грім, блискавиця, вихор.... ЗОЮР. II. 40. Блиснули шаблями як блискавиця. АД. І. 23.
Виняти, -ся. Cм. виймати, -ся.
Дри́ґез, -зу, м. Изгарь табачная, остающаяся въ трубкѣ и которую потомъ кладуть себѣ за нижнюю губу.
Мі́цність, -ности, ж. Крѣпость, прочность. Для міцности зашито двічі. Конст. у.
Оленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ — олень. Желех.
Потайком нар. = потай. Да й проситься у дівчини потайком. Мет. 121.
Росквітлий, -а, -е. Расцвѣтшій. МВ. І. 18. Росквітлі садки й городи. МВ. І. 13.
Ростерти, -ся. Cм. ростирати, -ся.
Стрючок, -чка, м. = стручок. Иногда словомъ стрючок обозначаютъ лишь красный стручковый перець: З стрючком горілку продавала. Котл. Ен. VI. 8.
Чорнісінько нар. Чернехонько.
Нас спонсорують: