Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

босяжник
босяк
босятник
бот
ботвина
ботей
ботелев
боти
ботик
боток
ботюк
ботя
бохало
бохон
бохунець
боцюн
боцян
бочалка
бочанець
бочанин
бочастий
боченько
бочечка
бочечок
бочистий
бочити
бочитися
бочище
бочій
бочка
бочковий
бочкори
бочкуватий
бочкур
бочок
бочонок
бочуля
боюн
боягуз
боязкий
боязко
боязливий
боязливо
боязний
боязно
боязький
боязько
боярий
боярин
бояринування
бояринувати
бояронько
боярочко
боярство
боярський
боярчик
боясть
боятися
бра
бравий
браво
брага
браговар
бражечка
бражка
бражний
бражник
бражниця
бражуха
бразилія
бразолійний
бразолійник
бразолія
бразоля
брай
брак
бракнути
бракувати
бральниця
браля
брам
брама
брамний
брамурний
брандзя
брандуші
брандушки
бранець
бранка
брання
браночка
брань
брат
братан
братанець
братаниця
братанич
братаничка
братання
брататися
браташшя
брате
братерній
братерство
братерськи
братерський
братець
братецьки
брати
братим
братимство
братина
братися
братителі
братиха
братища
братів
братівство
братієчко
братій
Жавки́й, -а, -е. = жалкий 2. Обізвався милий з глибокой долини жавкими словами до своєй дівчини. Чуб. V. 431.
Занютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заклепать (о гвоздѣ или винтѣ). Рк. Левиц. Та не крути, нічого не буде: бачиш, тут не гайка, а занютовано. Брацл. у.
Кряжити, -жу, -жи́ш, гл. 1) Усердно работать, не разгибая спины. 2) Заботиться, радѣть. Лежень лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив. Канев. у. За ним кряжили, значить жаліли, що наче він справний, щоб не рощитать його. Верхнеднѣпр. у.
Пацати, -цаю, -єш, гл.ногами. Лежа на животѣ, бить ногами по землѣ. Левиц. Пов. 234.
Перегусти, -ду́, -де́ш, гл. Перестать гудѣть.
Показити, -кажу, -зиш, гл. Испортить. Дощ покази́ть дорогу. Шух. І. 81. Чарівниця, таки показит маржину. Ез. V. 61.
Присилування, -ня, с. Принужденіе. Правда, 1868, стр. 437.
Розворсати, -са́ю, -єш, гл. Расковырять. Як розворсали йому голкою, дак як роспухне рука як колода.
Тріска, -ки, ж. Щенка. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249. Єще-м огня і не клала, тріски ся імили. Гол. ІІ. 417. Ум. трісочка.
Чабаниха, -хи, ж. Жена чабана.
Нас спонсорують: