Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

братік
братічок
братія
братка
братки
братко
братній
братова I
братова II
братовбивство
братовбивчий
братовбийця
братовизна
браток
братолюбний
братолюбність
братолюбно
братолюб'я
братонько
браточок
братство
братський
браття
братуга
братунин
братунок
братуньо
братусин
братусь
братуха
братчик
браха
брацар
брацтво
брацький
брачка
брачкий
бре
бреверия
бревкало
бревкання
бревкати
бревко
бревтій
бредень
бредець
бредзелія
бредня
бредулець
брез
брезелія
брезкий
брезклий
брезкнути
брезкулька
брезулець
брезький
брей
брейцара
брекекекати
брендуша
бреніти
бренчка
брень
бренькання
бренькати
бренькач
бренькіт
бренькнути
бренькотіти
бреньчати
брескинка
брескиновий
брескиня
брести
брестися
бретванник
бретналь
бреус
брех I
брех! II
бреха
брехака
брехало
брехання
брехати
брехач
брехачка
брехенька
брехіт
брехливий
брехливість
брехливо
брехля
брехнути
брехня
брехтя
брехун
брехунець
брехунівка
брехунка
брехунчик
брехуняка
брехуха
брешко
брид
бридак
бридаль
бридас
бриденька
бридити
бридитися
бридій
бридкий
бридкість
бридко
бридливий
бридно
бриднути
бридня
Глибень, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Жердь, -ді, ж. Дышло въ вѣтряной мельницѣ, которымъ ее поворачиваютъ. Полт. г.
Перехрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. перехреститися, -щуся, -стишся, гл. Выкрещиваться, выкреститься. Пішов (татарин) у самарський манастирь та й перехрестивсь у нашу віру. Стор. II. 61.
Подворець, -рця, м. Сѣни. на подвірці. Въ сѣняхъ, во дворѣ. Вх. Лем. 451.
Полібічок, полібочок, -чка, м. Кадка. По кутах стоять... полібочки з капустою, огірками, бураками, квасом. Шух. І. 103.
Рахування, -ня, с. Вычисленіе, исчисленіе. Рахування не в поминання! Коли ж небудь треба да по нас поминки робити. Макс.
Розжевріти, -рію, -єш, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Тюпати, -паю, -єш, гл. Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. Ном. № 13674. Проти нас тюпа чоловік верхи. О. 1862. VIII. 27.
Унятливо нар. Внимательно. З Чайченком Пилипиха поводилася звичайненько, унятливо, тільки як з чужим-чужісеньким чоловіком. МВ. ІІ. 172.
Нас спонсорують: