Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

братік
братічок
братія
братка
братки
братко
братній
братова I
братова II
братовбивство
братовбивчий
братовбийця
братовизна
браток
братолюбний
братолюбність
братолюбно
братолюб'я
братонько
браточок
братство
братський
браття
братуга
братунин
братунок
братуньо
братусин
братусь
братуха
братчик
браха
брацар
брацтво
брацький
брачка
брачкий
бре
бреверия
бревкало
бревкання
бревкати
бревко
бревтій
бредень
бредець
бредзелія
бредня
бредулець
брез
брезелія
брезкий
брезклий
брезкнути
брезкулька
брезулець
брезький
брей
брейцара
брекекекати
брендуша
бреніти
бренчка
брень
бренькання
бренькати
бренькач
бренькіт
бренькнути
бренькотіти
бреньчати
брескинка
брескиновий
брескиня
брести
брестися
бретванник
бретналь
бреус
брех I
брех! II
бреха
брехака
брехало
брехання
брехати
брехач
брехачка
брехенька
брехіт
брехливий
брехливість
брехливо
брехля
брехнути
брехня
брехтя
брехун
брехунець
брехунівка
брехунка
брехунчик
брехуняка
брехуха
брешко
брид
бридак
бридаль
бридас
бриденька
бридити
бридитися
бридій
бридкий
бридкість
бридко
бридливий
бридно
бриднути
бридня
Граби́тель, -ля, м. 1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. К. Псал. 20. 2) Сборщикъ податей. Борз. у.
Засно́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. заснува́тися, -ную́ся, -єшся, гл. 1) Засновываться, засноваться, затыкаться, заткаться. Паутинням заснувалось. Кв. II. 196. 2) Основываться, основаться.
Згорджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. зго́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать, пренебречь. Не раз єси, не два добрими людьми згордила. Гол. IV. 275.
Лотай, -тая, м. Раст. Caltha palustris. Вх. Уг. 25. Cм. латаття.
Обханючити Cм. обханючувати.
Повалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Повалиться, свалиться, упасть. Як брат пива да й напився, по конику повалився. Чуб. V. 433. У свого кума Хмельницького дорогого напитку напився, у його долі спать повалився. АД. II. 11. У ніженьки повалилась. Чуб. V. 910. А то я як черкну його ножем по горлу, то він так і поваливсь. ЗОЮР. І. 159.
Потайком нар. = потай. Да й проситься у дівчини потайком. Мет. 121.
Роспросторюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспросто́ритися, -рюся, -ришся, гл. Распространяться, распространиться, распростираться, распростереться. Окрилось поле холодками і роспросторилися віти К. Псал. 184. Роспросторимося, брате, від моря до моря. К. Дз. 122.
Скочувати, -чую, -єш, сов. в. скотити, -чу, -тиш, гл. Скатывать, скатить, взваливать, взвалить. Скоти сей камінь наниз. Хотіли удвох скотити на віз того кабана..., а я його й сам скочу. Рудч. Ск. І. 157.
Смок, -ку, м. 1) Насосъ. О. 1861. VII. 4. Ком. Р. ІІ. 73. 2) смок духовий. Воздушный насосъ. Ком. Р. ІІ. 69.
Нас спонсорують: