Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

братік
братічок
братія
братка
братки
братко
братній
братова I
братова II
братовбивство
братовбивчий
братовбийця
братовизна
браток
братолюбний
братолюбність
братолюбно
братолюб'я
братонько
браточок
братство
братський
браття
братуга
братунин
братунок
братуньо
братусин
братусь
братуха
братчик
браха
брацар
брацтво
брацький
брачка
брачкий
бре
бреверия
бревкало
бревкання
бревкати
бревко
бревтій
бредень
бредець
бредзелія
бредня
бредулець
брез
брезелія
брезкий
брезклий
брезкнути
брезкулька
брезулець
брезький
брей
брейцара
брекекекати
брендуша
бреніти
бренчка
брень
бренькання
бренькати
бренькач
бренькіт
бренькнути
бренькотіти
бреньчати
брескинка
брескиновий
брескиня
брести
брестися
бретванник
бретналь
бреус
брех I
брех! II
бреха
брехака
брехало
брехання
брехати
брехач
брехачка
брехенька
брехіт
брехливий
брехливість
брехливо
брехля
брехнути
брехня
брехтя
брехун
брехунець
брехунівка
брехунка
брехунчик
брехуняка
брехуха
брешко
брид
бридак
бридаль
бридас
бриденька
бридити
бридитися
бридій
бридкий
бридкість
бридко
бридливий
бридно
бриднути
бридня
Бутурма, -ми, ж. 1) = здирок. Вас. 157. Cм. бурда. 2) Обрѣзки мездры, склеенные и спрессованные въ листы, — употребляются для каблуковъ въ простыхъ сапогахъ. Вас. 162.
Забо́їстий, -а, -е. Снѣжный (о зимѣ), занесенный снѣгомъ (о дорогѣ). Зіма була тоді забоїста — понамітало скрізь. Екатерин. у.
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ. Черк. у.
Здорове́нький и здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Зірно нар. = зоряно. Г. Барв. 207.
Зросливий, -а, -е. Дающій ростъ. Та принеси три квіточки: ой первую зросливую, а другую сонливую. Мет. 1.
Книгарь, -ря, м. Книжный торговецъ, книгопродавець. За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. Передмова до Кобз. Шевч. 1867.
Ло́кшина, -ни, ж. = локша. Свинячу голову до хріну і локшину на переміну. Котл. Ен. І. 18. Ум. локшинка. Харьк. г.
Оногди нар. Недавно, намедни. Вх. Зн. 44. А чи бачили тоті пістолета, що мені бадіка оногди з-за гори винесли? Федьк.
Світлиця, -ці, ж. Въ малорусскихъ хатахъ чистая комната безъ кухонной печи: вообще комната. Чуб. VII. 382. Kolb. I. 61. Вас. 195. Поставлю я світлицю на високій горі. Грин. ІІІ. 10. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе у світлиці трава на помості. Мет. 23. Ум. світли́ночка, світличка, світличенька, світлонька, світлочка. Чуб. V. 939. ІІІ. 315, 391, Грин. III. 261. Та й сів сокіл на віконечку, та поглядає у світлиночку. Грин. III. 47. Світлички невеличкі, та гарні, чистенькі. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53).
Нас спонсорують: