Бордюг, -га и бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Відкозакувати, -ку́ю, -єш, гл. Окончить козачествовать. Запорожці.... відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми.
Гади-перегади, -дів, мн. Раздумываніе. Почнуться гади-перегади — начнутъ думать — передумывать.
Залізовина́, -ни́, ж. Желѣзная руда? То то червона земля, то іржа, бо повинно є тут залізовина.
Капраль, -ля, м. Капралъ. Позволь, позволь, пане капраль, на мед, вино пойти. Ум. капралик. Чого би ми, капралики, від вас утікали?
Оведян, -на, м. Раст. Primula elatior.
Приховувати, -вую, -єш, сов. в. прихова́ти, -ва́ю, -єш, гл. Припрятывать, припрятать.
Сівбиця, -ці, ж. Зерно для посѣва. Будем сіяти жито, пшеницю, жито, пшеницю, всяку сівбицю.
Споконвіку нар. Искони. На високих горах лежить споконвіку сніг. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня.
Хоркотавий, -а, -е. = хоркотливий.