Буйно нар. Крупно, сильно, буйно. Сад ріс собі на волі дико і буйно. Що буйниї вітри буйно повівають. Буйно конем по вулиці проїзжав.
Жиді́вка, -ки, ж. Еврейка, жидовка. А хто хоче меду пити — ходім до жидівки, а в жидівки чорні брівки, високі підківки. Ум. жидівонька, жидівочка.
Закопоши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Зашевелиться, закопошиться. Чогось конотопський народ загомонів і закопошився.
Зацвяхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Оброчник, -ка, м. Давшій обѣтъ сдѣлать что либо во искупленіе грѣха. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою... Хвалити Бога, задержались іще в нас монастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк з'оброкувати.
Підіткнути, -ся. Cм. підтикати, -ся.
Розгикатися, -каюся, -єшся, гл. Много икать.
Спинточити, -чу, -чиш, гл. Всунуть, втиснуть. Хоть же смерть к тобі прискоче, — слави в землю не спинточе.
Стовковище, -ща, с. = стовквище.
Фацкувати, -кую, -єш, гл. Бить по щекамъ, давать пощечины. .
