Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бервенчастий

Бервенчастий, -а, -е. Срубленный изъ бревенъ, бревенчатый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРВЕНЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРВЕНЧАСТИЙ"
Бабако́вий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ сурку; сурковый.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Заса́патися Cм. засапуватися.
Заубо́жати, -жаю, -єш, гл. = завбожіти. Господа милостивії! не заубожаєте, як дасте копієчку. Рк. Левиц.
Зволокти́, -ся. Cм. зволікати, -ся.
Канюка, -ки, об. 1) Попрошайка. 2) Ув. отъ каня. Вх. Пч. І. 16. Летіла канюка, постреляна з лука. Чуб. V. 833. Канюкою сидить. Ном. № 2768.
Ля́шток, -ка, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 20.
Недоношениця, -ці, ж. Недоносокъ женскаго пола. Шух. І. 34.
Проґавити, -влю, -виш, гл. Проворонить, прозѣвать.
Слати II, -стелю, -леш, гл. Слать, устилать. Буду я тобі постіль слати. Макс. Стелють перед столом рушник. Грин. III. 531.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРВЕНЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.