До́раз, дора́зу, нар. Сразу. Той і стихнув доразу. А мати як ся дознала, дораз на гору біжала.
Когутик, -ка, м. Ум. отъ ко́гут. 1) Ой морозе, морозоньку, добрий чоловіче! Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. 2) Самый верхній конецъ смереки. 3) Узелъ на перевязи снопа. 4) Курокъ ружья. 5) Порода продолговатыхъ кислыхъ яблокъ. 6) Раст. Convallaria bifolia.
Куяга, -ги, м. = куя. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьо-не! а накликує на них: кцьо-кцьо!
Надсиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. надсо́хнути, -ну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть.
Осипка, -ки, ж. 1) Ячменное зерно измельченное на мельницѣ (каждое на 2 — 3 части), которое даютъ баранамъ во время случки и молодымъ барашкамъ. 2) Плата мукой или пшеномъ пастуху. 3) Корь.
Перескаком нар. Перескакивая отъ одного къ другому.
Продражнити, -ню, -ниш, гл. Прозвать, дать насмѣшливое прозвище. Подавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом.
Уланин, -на, м. Одинъ уланъ. Ой нема, нема того уланина, та що я 'го любила.
Хвалько, -ка, м. Хвастунъ. Поки хвалько нахвалиться, чванько начваниться, будько набудеться, а батько наб'ється.
Щедрість, -рости, ж. Щедрость.