Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бісурманець
бісяка
біхреса
бічечок
бічи
бічко
бічний
бічок
біючий
біяк
біяти
блават
блаватас
блаватний
блаватус
блавучити
благаний
благання
благати
благатися
благач
благащий
благий
благо
благовірний
благовісний
благовісник
благовіст
благовістити
благовіщення
благовіщний
благодар
благодатний
благодатно
благодать
благоподобно
благополучний
благополучно
благородний
благородність
благословенний
благословення
благословенство
благословити
благословляти
благословлятися
благостинний
благостиня
благость
благочестивий
благочестя
благочинний
благочинник
благуватий
благузнити
благунка
благущий
блаженний
блаженство
блажитися
блажчий
блазен
блазенство
блазенський
блазень
блазеня
блазник
блазнити
блазнитися
блазнувати
блазнюк
блазнюха
блазнючка
блазня
блакит
блакитний
блакитніти
блакить
блам
бламанка
бланений
бланя
бланяр
блатнарь
блевіт
блевузнити
блезно
блейвас
блейвасовий
блекитець
блекіт
блеклий
блекнути
блекот
блекота
блекотати
блекотиця
блекотора
блекоторя
блендати
блеск
блескітка
блескотіти
блеснути
блехувати
блешня
блещі
блеяти
бливесенько
блигий
блигом
блигомий
ближній
ближчати
ближче
ближчий
близ
близенний
близень
близенький
Амуни́ця, -ці, ж. = Муни́ція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. І. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.
Варта, -ти, ж. Стража, караулъ; время стоянія на стражѣ, на часахъ. А варта заснула, пан приїхав- не чула. Чуб. V. 64. Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта. Чуб. II. 77. Всюди постановив варту, щоб ніхто вночі з табора не вештавсь. К. ЧР. 312. Прийде безщасна та варта, тра її одстояти. Рудч. Чп. 87. на варті. На часахъ. Ходять по двору на варті. ЗОЮР. І. 248. Ум. вартонька.
Жирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Добывать нищу (о дикихъ животныхъ). Зайці на зорь жирують. Найкраще бити качок, як вони жирують. 2) Шалить, дурачиться, играть. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Ном. О парняхъ съ дѣвушками: заигрывать. Посходились на улицю дівчата й хлопці, зачали жирувать. Грин. І. 69. Забравсь до дівчат під п'яну руку та й жирує з ними. Харьк. 3) = роскошувати. Жирували та панували пани. Зміев. у. Коли жирувать, то жирувать: бий, жінко, друге яйце в борщ. Ном.
Загніти́ти, -ся. Cм. загнічувати, -ся.
Маслакува́тий, -а, -е. Ширококостный.
Окружність, -ности, ж. = округа. Водили вже їх (дівчат) там, водили, — переводили зо всеї окружности: не доберуть. Рудч. Ск. І. 81.
Рогатий, -а, -е. 1) Рогатый. Мужик багатий, як віл рогатий. Ном. Чорт рогатий. ЗОЮР. II. 92. 2) Угловатый, съ углами. хата рогата. Дѣла много въ хатѣ (въ каждомъ углѣ дѣло). Ном. № 10277. рога́та плахта = плахта рогатка. Наша пані багата, на їй плахта рогата. Грин. III. 136.
Сенат, -ту, м. Сенатъ. Патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Шевч. 607. Повезуть у сенат до царя. ЕЗ. V. 7.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Чуб. V. 389. Ум. хмизи́нка.
Цвістися, -туся, -тешся, гл. = цвісти 1. Калина цвілася. Чуб. V. 85.
Нас спонсорують: