Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бісурманець
бісяка
біхреса
бічечок
бічи
бічко
бічний
бічок
біючий
біяк
біяти
блават
блаватас
блаватний
блаватус
блавучити
благаний
благання
благати
благатися
благач
благащий
благий
благо
благовірний
благовісний
благовісник
благовіст
благовістити
благовіщення
благовіщний
благодар
благодатний
благодатно
благодать
благоподобно
благополучний
благополучно
благородний
благородність
благословенний
благословення
благословенство
благословити
благословляти
благословлятися
благостинний
благостиня
благость
благочестивий
благочестя
благочинний
благочинник
благуватий
благузнити
благунка
благущий
блаженний
блаженство
блажитися
блажчий
блазен
блазенство
блазенський
блазень
блазеня
блазник
блазнити
блазнитися
блазнувати
блазнюк
блазнюха
блазнючка
блазня
блакит
блакитний
блакитніти
блакить
блам
бламанка
бланений
бланя
бланяр
блатнарь
блевіт
блевузнити
блезно
блейвас
блейвасовий
блекитець
блекіт
блеклий
блекнути
блекот
блекота
блекотати
блекотиця
блекотора
блекоторя
блендати
блеск
блескітка
блескотіти
блеснути
блехувати
блешня
блещі
блеяти
бливесенько
блигий
блигом
блигомий
ближній
ближчати
ближче
ближчий
близ
близенний
близень
близенький
Волокита, -ти, ж. Бродяжничество, скитанія. Ой нещасная волокита та журба ж мене збила. Грин. ІІІ. 416.
Догарю́катися, -каюся, -єшся, гл. Добиться чего частымъ напоминаніемь.
Заму́чити, -чу, -чиш, гл. Замучить. Ви, жидове, Христа замучили. Чуб. III. 353.
Кошатина, -ни, ж. Кошачье мясо. Винняв ковбасу німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена. Кв. II. 173.
Нав'я́зкуватий, -а, -е. Навязчивый, назойливый, надоѣдливый. Конст. у.
Ославляти, -ляю, -єш, сов. в. ославити, -влю, -виш, гл. 1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно. Св. Л. 71. 2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки... ославили мене молоду. Левиц. І. 32.
Посварка, -ки, ж. Ссора. І зачинають посварки з панами. К. ЦН. 178.
Прямцювати, -цю́ю, -єш, гл. = прямувати 1, 2. Св. Л. 215, І не куди где він, а до них у ворота прямцює. Св. Л. 272.
Смородина, -ни, ж. 1) Черная смородина, Ribes nigrum. Калину ламаю, смородину ріжу. Чуб. V. 85. 2) Смородина. Хороводная весенняя дѣвичья пѣсня.
Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
Нас спонсорують: