Знеохочувати, -чую, -єш, сов. в. знеохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Обезкураживать, обезкуражить, лишить охоты, желанія.
Ло́хнути, -ну, -неш, гл. Быть въ отчаяніи. Чого ти так лохнеш?
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Непокірливий, -а, -е. Непокорный. Доводилось не один раз не послухати вас і прогнівати непокірливим словом.
Поведінка, -ки, ж. = поведенція. Чи й у вас, як у нас, така поведінка: за копійку сто парубків, за сто рублів дівка. Така у нас поведінка, що мусять підпарубочі ватажним парубкам коней подати.
Почубитися, -блюся, -бишся, гл. Дать потасовку другъ другу. Підпиті ґазди нераз добре почубилися.
Прияти, прия́ю, -єш, гл.
1) Благопріятствовать, содѣйствовать. (То) чорт — не рука, що собі не прияє. Cм. сприяти.
2) Принять. Я тебе маю на ніч прияти.
Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ.
Чемериця, -ці, ж. Раст. а) — біла. Veratrum album L. б) — жовтава. Veratrum Lobellianum. в) — чо́рна. Veratrum nigrum L.
Шуркнутися, -кнуся, -нешся, гл. Вскочить во что. Шуркнутися до комори.
