Байстрючка, -ки, ж. Внѣбрачная, побочная дочь.
Жовтогаря́чка, -ки, ж. Раст. = жовтушка.
Кресати, крешу, -шеш, [p]одн. в.[/p] креснути, -сну, -не́ш, гл.
1) Высѣкать, высѣчь огонь. Один став кресати, щоб кашу варити. Щось у полі та за військо йде, шаблями огонь креше.
2) Бить, колотить, ударить. Та й став по ребрах ще кресать. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа.
3) Подковами звенѣть. Пішов козак дорогою, підківками креше.
4) Быстро дѣлать рядъ однихъ и тѣхъ же движеніи (при работѣ І пр.). Женці молодії, серпи золотії, — так і крешуть. Ой млин меле, вода реве, а колесо креше, а колесо креше.
Маруча́ти, -чу, -чиш, гл. = мурчати.
Нахрест нар. = навхрест. Б'є нахрест палкою по дверях.
Підняток, -тку, м. = підняття.
Покоростявіти, -вію, -єш, гл.
1) Заболѣть чесоткой.
2) Покорявѣть, сдѣлаться шероховатымъ, пятнистымъ (о кожѣ человѣка или растенія). Кавуни покоростявіли. Чогось картопля наша покоростявіла.
Приголовач, -ча, м.
1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья.
2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. У труні два приголовачі.
3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Ум. при́голо́вачок. А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев'ятого шовку сповивачик сукала, а з сребра-злата приголовачок прикладала.
Рожівка, -ки, ж.
1) = рожа? Щипліте рожівку.
2) Родъ писанки съ орнаментомъ въ видѣ розы; различаются рожівка сторчова и бокова.
Роковини, -вин, ж. мн. Годовщина. Роковини по Шевченкові.
