Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бельбас

Бельбас, -са, м. Балбесъ, здоровань, неуклюжій человѣкъ. Здоровий бельбас, а такий дурний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬБАС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬБАС"
Бамбиляти, -ля́ю, -єш, гл. Слабо звонить. Желех.
Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 231.
Заго́во́рити, -ся. Cм. заговорювати, -ся.
Капирь, -ря, м. Мужикъ? А шо ви капирі, чи запорожці? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ночувальниця, -ці, ж. Ночлежница, ночевальщица. Конст. у.
Обпинати, -на́ю, -єш, сов. в. обіп'ясти, -пну, -неш, гл. Опяливать, опялить, обтягивать, обтянуть, покрывать, покрыть. — хвартух, попередник. Надѣвать, надѣть передникъ. Ой фартушок обіп'яла, чоботоньки вбула. Гол. I. 59.
Птуц! меж. Крикъ, которымъ гонятъ телятъ. Вх. Лем. 458.
Сапай, -пая, м. Въ загадкѣ — носъ. Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм, сапай. Ном., стр. 297, № 222.
Спиця, -ці, ж. 1) Спица (въ колесѣ). Рудч. Чп. 250. Котилися вози з гори, поламались спиці. Чуб. V. 323. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. 3) Часть млина ручного. (Cм.). Шух. І. 104. 4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена. Шух. І. 187.
Тіснак, -ка, м. Бѣднякъ. Він тіснак. Гн. II. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬБАС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.