Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безчестити

Безчестити, -щу, -стиш, гл. Безчестить, бранить. Одна другу безчестять, ганять. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЧЕСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЧЕСТИТИ"
Блищачий, -а, -е. = Блискучий. O. 1861. XI. Св. 28, 29. Сю ніч у сні бачив я на небі хрест золотий ніби та блищачий. Камен. у.
Відьо́ха, -хи, ж. = Ві́дьма. На ню у нас подейкують, що вона таки відьоха. Зміев. у.
Вовнистий, -а, -е. Съ длинной и густой шерстью. Канев. у.
Двіро́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Зарі́бник, -ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ. Желех.
Несперечливий, -а, -е. Уступчивый, покладистый. Я чоловік несперечливий. Нволынск. у.
Охандужити, -жу, -жиш, гл. Одурачить, осрамить. Не дай, Господи, єк із москалем зчепиться... так і охандужить. Рудч. Ск. II. 170.
Рожин, -на, -не. Принадлежащій розѣ, мальвѣ. Чуб. III. 100.
Ряделце, -ця, с. Ум. отъ рядло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЧЕСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.