Відпозивати, -ва́ю, -єш, гл. Вернуть судомъ. Дак я оце іду позивать: може як небудь чи не відпозиваю своє.
Засуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засумів Ірод. Іде сумний, понурий... Дивно так засумів.
Ковінька, -ки, ж.
1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Нашому Нечипору на руку ковінька. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати.
Куделечка, -ки, ж. Ум. отъ куделя.
Кулеша, -ші, ж. Кушанье: сваренная кукурузная мука.
Куся, -ся́ти, с.
1) Все кусающееся.
2) Кусливая змѣя.
3) Названіе злой женщины.
Пробрати, -ся. Cм. пробірати, -ся.
Скришити, -шу, -шеш, гл. Искрошить. На капусту скришу.
Чувак, -ка, м. Мягкіе башмаки у горцевъ. А гаспидський черкес, які ловкі чуваки надів.
Шнур, -ра, м.
1) Веревка. Аж молодичка сорочки розвішує на шнурі.
2) Отвѣсъ (плотницкій инструментъ).
3) Рядъ. Сидить шнур голубців.
4) Мѣра длины: 21 сажень.
5) Пуповина.
6) мн. шнури. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго основа соединяется съ навоемъ. Части: вало́к, шнурки, ключечки, шнурок, ляшток. Ум. шнуро́к.
