Вити 1, вию, -єш, гл. Выть. І вовк на волі, та й виє доволі. Синє море звірюкою то стогне, то виє.
Жирови́ця, -ці, ж. Муха, надѣваемая на удочку для приманки. Жировицу намкнеся на удку і ловит пструги.
Жму́рити́ся, -рю́ся, -р́ишся, гл. 1) Щуриться. 2) Играть въ жмурки. Щетину із свиней смалили, або жмурились по кутках.
Нари́ти Cм. ii. наривати.
Приймит, -та, м. = приймак.
Простогнати, -ну, -неш, гл. Простонать.
Різець, -зця, м. 1) Иглообразный стальной рѣзецъ, которымъ вырѣзываютъ матрицу для набойки холста. 2) Стамеска — у колесниковъ, оконниковъ, токарей и пр. 3) У ложечниковъ: ножъ съ кривымъ лезвіемъ, посредствомъ котораго вырѣзываютъ углубленіе ложки; лезвіе называется — лижна, рукоять — колодка. 2) Рѣзецъ, инструментъ для подрѣзки сотовъ.
Сіль, со́ли, ж.
1) Соль. Оце чвертку соли купив. Хліба-соли вживати.
2) Не до соли. а) Не до того. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. в) Названіе пѣсни. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука.
Фівкати, -каю, -єш, гл. Объ иволгѣ: кричать. Коли олійник (иволга) часто фівкає, то буде дощ.
Хворост, -ту, м. Хворостъ. Лежить під хворостом та й крутить хвостом.
