Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безусий

Безусий, -а, -е. = безвусий Аф. 298.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУСИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУСИЙ"
Безтямний, -а, -е. 1) Безсмысленный. Желех. 2) Несообразительный, непонятливый.
Го́рлиця 1, -ці, ж. 1) Горлинка, родъ дикаго голубя. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 2) Родъ танца. Мкр. Н. 29. 3) Пѣсня про горлинку. Заспіває про Чалого на Горлицю зверне. Шевч. 8. 4) Употр. какъ ласкательное слово, особенно въ уменьш. го́рличка. Нехай мене мир не знає, коли я зражу тебе, моя горличко. МВ. ІІ. 63. Ум. Го́рличка. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.
́Євірниці, -ниць, ж. мн. = порічки. Шух. І. 109.
Звечорі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Повечерѣть.
Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. Макс. (1834), 15.
Каптурчик, -ка, м. Ум. отъ каптур.
Отчемесувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣзать большой кусокъ. Лубен. у.
Плюсклий, -а, -е. Плоскій, сплющенный. Гречка така посмалена (од блискавки) та плюскла, що й зерна путнього ме вибереш. Рудч. Ск. II. 208.
Повожувати, -жую, -єш, гл. = поводити. Утінки плавно пливуть, тілько головками повожують. Кв.
Прислужуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. прислужи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Прислуживаться, прислужиться. Левиц. Пов. 52.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУСИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.