Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлучний

Відлучний, -а, -е. Отдѣленный, отдѣлившійся. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУЧНИЙ"
Видерти, -ся. Cм. видирати, -ся.
Дури́на, -ни, ж. Придурь. Чи він трохи бува не з дуриною? Харьк. дури́ну стро́їти = дурнину строїти. Конст. у.
Ліпля́нка, -ки, ж. Мазанка, хижина изъ глины, изъ хворосту, облѣпленнаго глиной.
Найти́, -ся. Cм. находити, -ся.
Налиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Налюбезничаться; наухаживать.
На́пуск, -ку, м. = напуст.
Натісувати, -сую, -єш, сов. в. натесати, -тешу, -шеш, гл. Натесывать, натесать. Желех.
Піддержати Cм. піддержувати.
Піч, пе́чі, ж. Печь. Вас. 193. Чуб. VII. 380. Піч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. мовчи, бо піч у хаті. Молчи, — есть лишніе люди. ХС. III. 48. піч гончарська. Обжигальная печь для посуды. Шух. І. 263. Ум. пічка.
Телеп меж., выражающее моментъ паденія, особенно во что-нибудь жидкое.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛУЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.