Зацвірча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: застрекотать.
Змерзнути, -гну, -неш, гл. Смерзнуть, озябнуть. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. О, та й змерз же я цупко! Драм. 5. Зняв шапку, привітався... «Змерз», каже. Дайте нам пироги, бо ми змерзли в ноги.
Зм'яти, зімну, -неш, гл. = зімняти. Да покуль батеньку я в'єднав, я свою шапочку стер та зм'яв.
Карючити, -чу, -чиш, гл.
1) Клеить столярнымъ клеемъ.
2) Коробить, кривить.
Мости́тися, мощуся, -стишся, гл. 1) Моститься, умащиваться, усаживаться, примащиваться, прилаживаться. Моститься, як то їй сісти. Все моститься, щоб поживиться. Панувати мостяться над нами. 2) Вить гнѣзда. Горобці мостяться під стріхою, а ворони на дереві.
Оренда, -ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу.
Паскудний, -а, -е. Мерзкій. До якого зухвальства дійшло паскудне хлопство.
Підніматися, -маюся, -єшся, сов. в. піднятися, -німу́ся, -мешся, гл. 1) Подниматься, подняться. Сонце піднялося височенько. По всьому селі піднявся галас. Ой встаньмо, підіймімося. Як підніметься кашель та прездоровий. 2) Подниматься, подняться, встать. І догори піднявсь у мене волос. 3) Подростать, подрости, вырости. І дочка у їх росла, уже чимала піднялась. 4) Подниматься, подняться, возвышаться, возвыситься. І ти, Капернауме, що аж до неба піднявся, аж у пекло провалишся. Дух народній поти не підніметься, поки люде просвіщені не ввійдуть у народню сем'ю рідними братами. 5) Браться, взяться за какое либо дѣло. Піднялась охочим серцем Ївга до підпомоги. 6) світ йому вгору піднявсь. Легко и вольно ему сдѣлалось. Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! Дома такий тихий, не гуляв, мало й говорить, а вийде в степ, — другий чоловік, неначе світ йому вгору піднявсь.
Погрібач, -ча, м. Кочерга.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше.
