Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлюдник

Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛЮДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛЮДНИК"
Азия́цтвоазія́тство и азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. К. ХІІ. 115. 2) Варварство, жестокость.
Вихитрувати, -трую, -єш, гл. Добыть хитростью. Левиц. І.
Занеха́ння, -ня, с. Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, недосмотръ, нерадѣніе.
Запле́нтати, -та́ю, -єш, гл. Заплести, заболтать. Щось таке заплентав, що й не розбереш.
Крижина, -ни, ж. Льдина. Дивіться, яка здоровенна крижина пливе! Славяносерб. у. Ум. крижинка.
Набі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Наговориться о своей бѣдѣ, о своемъ горѣ.
Наступник, -ка, м. Преемникъ.
Пригана, -ни, ж. = догана. Дала-'с ми, миленька, дала-'с ми пригану, же я є'м не варта за файку дугану. Гол. II. 221.
Утрачати, -чаю, -єш, сов. в. утратити, -чу, -тиш, гл. Терять, потерять, утрачивать, утратить. Житя своє втрачу. Гол. Не лізь у чуже, щоб не втратив своє. Посл. Лиха година, як убогий утрате корову, а багатий дитину. Ном. № 13494.
Шмаркота, -ти, ж. = шмарки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛЮДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.