Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлютувати

Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛЮТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛЮТУВАТИ"
Виправити, -ся. Cм. виправляти, -ся.
Довіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. дові́рити, -рю, -риш, гл. 1) Довѣрять, довѣрить. К. Псал. 178. І батькові не довіряв. Котл. Ен. 2) Испытывать, испытать. Я довірив попа, який він. Н. Вол. у.
Жупано́к, -нка́ и жупано́чок, -чка, м. Ум. отъ жупан.  
Загало́м нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. На вибір десяток сороковець, а загалом золотий. Камен. у. 2) Сплошь. З неділі піду тобі робити три дні загалом. Камен. у. Масти загалом усю стіну. Камен. у. Попереду було той на нити, той на одрібок, а потім пішли всі загалом на викуп. Н. Вол. у.
Лати́рник, -ка, м. Пройдоха? гуляка? Ювелірник-латирник. Ном. № 13615.
Мирлу́га, -ги, ж. Берлога. Левч. 4. (Черниг.).  
Назнача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. назначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Отмѣчать, отмѣтить, намѣчать, намѣтить; обозначать, обозначить. Шух. І. 182. Піймуть поля, скільки їм назначиш. К. Псал. 236. Бог назначив, то й здохла ялівка. Камен. у.
Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый. 2) О растеніи: склонившійся. Вх. Лем. 445.
Піврічний, -а, -е. Полугодовой. Желех.
Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Гол. III. 5. Високий, як тика. Фр. Пр. 189. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ном. стр. 293, № 108. Ум. ти́чка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛЮТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.