Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу.
Звели́чувати, -чую, -єш, сов. в. звели́чити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава.
Злузнутися, -нуся, -нешся, гл. Слущиться. Удряпнув — дак оце присохло та трохи злузнулось.
Китай, -таю, м.
1) Китай.
2) = китайка. Приніс китаю на дві спідниці. Будем драти, пане брате, з китаю онучи.
3) Родъ музыкальнаго инструмента. Можний пан лежит й а в китай грає, ой грає, грає, краще співає.
Лицюва́ти, -цюю, -єш, гл. 1) Перелицовывать. Сім раз відрізали — довга, сім раз лицювали — нова. 2) = личити. Тобі тото́ не лицює.
Люби́дра, -ри, ж. Огородная мята, Tropaeolum urinus.
Прото нар. Поэтому.
Скитувати, -ту́ю, -єш, гл. Жить скитникомъ. Хто ж у цім скиту скитуватиме?
Стидатися, -даюся, -єшся, гл. Стыдиться. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Сього вам стидатись нічого.
Шкабора, -ри, ж. = щілина.
