Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлупити

Відлупити, -ся. Cм. відлуплювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУПИТИ"
Відкопати, -ся. Cм. відкопувати, -ся.
Ґабелко́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ телячьей кожи.
Замазу́ра, -ри, об. Замарашка. Замазури мої ще мені й усміхаються, і не мислять про те, що мати журиться. Г. Барв. 285.
Павур, -ра, м. = павич. Вх. Лем. 446.
Пиптик, -ка, м. 1) Ум. отъ пипоть. 2) = пипка.
Плян, -ну, м. Планъ. Гн. II. 230,
Розлинутися, -нуся, -нешся, гл. Разлетѣться. Не журися, наша мати, нами, як ми підростем, розлинемося сами. Чуб. V. 855.
Спухово нар. 1) Такъ, чтобы суживалось (о ямѣ, возвышеніи). Копай спухово. Лебед. у. 2) Наклонно, покато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. спохова.
Типичний, -а, -е. Типическій. Обличчє.... типичне українське. О. 1862. І. 49.
Цісарка, -ки, ж. Австріячка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.