Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відманити

Відманити Cм. відманювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМАНИТИ"
Гикнутися, -нуся, -нешся, гл. Икнуться. Ном. № 11610.
Допали́ти, -ся. Cм. допалювати, -ся.
Зажирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заиграть, зашалить.
Кливак, -ка, ж. Клыкъ.
Коров'ярка, -ки, ж. Хлѣвъ для коровы. Вх. Лем. 427.
Лежебо́кий, -а, -е. Лѣнивый. Була у чоловіка жінка — лиха, дурна, лежебока. Ном. № 12000.
Несхвалитися, -люся, -лишся, гл. Не нахвалиться. Там моя стара несхвалиться, такий добрий пан отой. Лебедин. у.
Пісковий, -а́, -е́ Песчаный; песочный. Збірай свої війська лісовії, луговії і пісковії. Мнж. 151.
Попереростати, -та́ю, -єш, гл. Перерасти (многихъ, о многихъ). Мої дочки вже мене попереростали. Богодух. у.
Шапарувати, -ру́ю, -єш, гл. Исполнять обязанности ключника, эконома.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.