Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлучатися

Відлучатися, -чаюся, -єшся, сов. в. відлучитися, -чуся, -чишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться, разлучаться, разлучиться. Там Маруся заручається, од батенька одлучається. Мет. 127. У дорозі не можна відлучитися від товаришок. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУЧАТИСЯ"
Бескид, -ду, м. 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. бескиди. Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558.
Доплу́татися, -таюся, -єшся, гл. = доплентатися. Аж опівночі хиба додому доплутаєшся. К. І. 4.
Обжера, -ри, об. = обжира.
Оптекарь, -ря, м. = аптекарь. Ном. № 7541.
Полум'я, -м'я, с. Пламя, полымя. А полум'я так з рота й паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31. Ум. полум'ячко. Мил. 88.
Понапувати, -ва́ю, -єш, гл. Напоить (многихъ). А своїх діток та й погодувала б, ранньою росою понапувала б. Чуб. III. 267.
Роздзяпити, -ся. Cм. роздзяплювати, -ся.
Росиця, -ці, ж. Ум. отъ роса. 2) = росянка. ЗЮЗО. І. 121.
Тюпотіти, -почу, -тиш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить. Сим. 201.
Шелихвіст, -хвоста, м. 1) Особая порода утокъ. 2) Вѣтренникъ, пустой человѣкъ. Біжить якийсь ляшок — так видно якийсь шелихвіст: «А нумо», каже хліборобові: «на дуель». Ном. № 880.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛУЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.