Ба́бка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба. 1) Употребляется какъ Ум. отъ ба́ба 2. Старій бабці добре і в шапці. Ном. № 8673. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. Чуб. V. 1130. 2) = Ба́ба 3. Промовила бабка до... свого внука. Гн. І. 182. 3) = Ба́ба 4. 4) = Ба́ба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. Посл. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ бабки́, — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гапли́к. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной бабки и деревяннаго обрубка, бабчера, въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Конст. у. различается бабка отъ коваленьки (Cм.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. Ном. № 8408. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. Ба́бки пуска́ти, перево́зити. Cм. ба́бу перево́зити. Шейк. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. Карто́пляна, пшоняна бабка. 12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила. Греб. 370. 13) Зоол. Рыба а) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = Бабе́ць. Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. е) — смердя́ча. Scrophularia nodosa. Лв. 101.

Гамування, -ня, с. Усмиреніе, укрощеніе, успокоеніе, удерживаніе. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тільки од його гамування іще гірш підіймавсь гомін. К. ЧР. 209.

Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі. Ном.

Обезглуздити, -джу, -диш, гл. Лишить разсудка. Який вас обезглуздив кат? Котл. Ен. IV. 50.

Переїсти Cм. переїдати.

Підштрикувати, -кую, -єш, сов. в. підштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Подкалывать, подколоть. 2) Подзадоривать, подзадорить. Сатана знає, чим підштрикнути. Кв.

Позолота, -ти, ж. Позолота. Твоя голова ше до позолоти. Чуб. І. 242. Позолота була вся витерта. Левиц. І. 293.

Пришерхати, -ха́ю, -єш, сов. в. прише́рхнути, -ну, -неш, гл. 1) Покрываться, покрыться сверху корой, тонкимъ слоемъ льда. Морозець маленький був, — на дворі трохи пришерхло. Лохв. у. 2) О кожѣ человѣка: дѣлаться, сдѣлаться шершавой.

Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63.

Урадити, -джу, -диш, гл. 1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив. Рудч. Ск. II. 104. 2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська. Рудч. Ск. II. 10. 3) Помочь. Занедужала дитина, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить. МВ. І. 99.