Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлучатися

Відлучатися, -чаюся, -єшся, сов. в. відлучитися, -чуся, -чишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться, разлучаться, разлучиться. Там Маруся заручається, од батенька одлучається. Мет. 127. У дорозі не можна відлучитися від товаришок. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУЧАТИСЯ"
До́грабки, -ків, мн. Конецъ сгребанія, уборки сѣна. Вх. Лем. 410.
Зашлю́бити, -блю, -биш, гл. Сочетать бракомъ. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.
Кришанець, -нця́, м. Родъ пряника. Солодкі кришанці медові. Мкр. Н. 31.
Намили́ти, -ся. Cм. намилювати, -ся.
Натужуватися, -жуюся, -єшся, гл. Силиться. Аж натужується, щоб не сміяться, та ніяк не здержиться. Мир. Пов. II. 64.
Повала, -ли, ж. Потолокъ. Вх. Зн. 66. МУЕ. III. 42.
Погубитель, -ля, м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її. Кв.
Попенько, -ка, м. Ум. отъ піп. О. 1862. IV. 29.
Простацтво, -ва, с. 1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік. Камен. у. 2) соб. Простые люди. К. Дз. 35. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом. К. ХП. 19.
Хрещенець, -нця, м. = хрещеник. У мого батька багато, багато хрещенців. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛУЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.