Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відліт

Відліт, -льоту, м. Отлетъ, улетаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛІТ"
Відгуляти 1, -лю, -лиш, гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити. Федьк.
Гупо́тнява, -ва, с. 1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. Новомоск. 2) Стукотня (глухими ударами).
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
Иршини, -шин, мн. = хрестини. Желех.
Озолочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. озолоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Богатѣть, разбогатѣть. Озолотитись можна його худобою.
Переляментувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать вопить, кричать.
Підслухати Cм. підслухувати.
Поноченький, -а, -е. Темный, лишенный свѣта. Скидай сорочку не там, де видко, а на поноченькому. Конст. у.
Попручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Побарахтаться. Попручався, поки й вирвався.
Униматися, -маюся, -єшся, гл. Быть застѣнчивымъ, стыдиться. Вх. Зн. 73; 8.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.