Вірша, -ші, ж. Стихотвореніе, преимущественно школьнаго происхожденія на тему по большей части духовнаго или нравственно-поучительнаго, а также историческаго содержанія, — распространены были въ старой украинской литературѣ. різдвяна, великодна вірша. Поздравительное стихотвореніе на праздники Рождества и Пасхи, преимущественно съ библейскимъ сюжетомъ.
Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Гербатка, -ки, ж. Раст. Verbascum lychnitis.
Дігна́ти = Догнати.
За́їнько, -ка, м. Ум. отъ заєць.
Незмир, -ру, м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Прибідок, -дку, м. Прибавка къ бѣдѣ, добавочная бѣда. До біди найдеся все й прибідок.
Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого?
2) Наслѣдственный, прирожденный. Він родовитий злодій.
3) Плодородный. Родовита земля.
Розвалювати, -люю, -єш, сов. в. розвалити, -лю, -лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили.
Швайка, -ки, ж. 1) Толстое шило. Проміняв шило на швайку. золота швайка мур пробиває. Деньгами все можно сдѣлать. 2) Ковырялка для курительной трубки. 3) Шпиль, шпиць на зданіи. Поверх дзвонів баня, там шия, піддашок, швайка, яблуко і на яблуці хрест. 4) Родъ дѣтской игры. 5) Бѣлошвейка. Вона швайка, вчилась шити десь у городі, шив тепер по панах. 6) Рыба Aspius bipunctatus. Ум. шваєчка.
