Вивершувати, -шую, -єш, сов. в. вивершити, -шу, -шиш, гл.
1) Дѣлать, слѣлать верхъ. Вивершити стіг.
2) Насыпать, насыпать выше краевъ.
3) Завершать, завершить, исполнить.
Гадючин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір.
Заме́рти Cм. замірати.
Колоти, -лю, -леш, [p]одн. в.[/p] кольну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Колоть. В серце коле. Голкою колов. Піде вогонь од ноги по тілу, — кольне аж у голові.
2) Бодать. Рогата скотина вдасться, то всіх коле. Коли б свині роги, то б усіх поколола.
3) Убивать, закалывать. (Гайдамаки) прибігли туди, давай колоть орендаря і всіх жидів.
4) Рѣзать (свиней).
5) Раскалывать. Тріски колоти.
Крашеник, -ка, м. = крашеняк.
Маго́ник, -ка, м. Раст. Ledum palustre.
Нижник, -ка, м.
1) Въ картахъ: валетъ.
2) Нижник. Одинъ изъ распиливающихъ дерево на доски, стоящій внизу.
Осоромляти, -ляю, -єш, гл. = осоромити. Зазнаю я ту ніч прокляту, як осоромляли ви хату.
Росповідати, -да́ю, -єш, сов. в. росповісти, -вім, -віси, гл. Разсказывать, разсказать. Усе, що бачила, я їм росповіла. Росповідаю йому, де я служу.
Труситися, -шуся, -сишся, гл. Трястись, дрожать. Осичина тим труситься, що на її Скарійот повісився. Годі, бабо, труситися та лякатися.
