Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмастити

Відмастити Cм. відмащувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМАСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМАСТИТИ"
Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ К. Дз. 96.
Безчуття, -тя, с. Безчувствіе, безсознательность. К. ПС. 55.
Византія, -тії, ж. Византія, Константинополь. Босфор клекотить, неначе скажений; то стогне, то виє: йому Византію хочеться збудить. Шевч. 58.
Домоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
Несогірший, -а, -е. = незгірший. Угор.
Подаруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. Простить другъ друга. Вже як там не погодимось на чому, то подаруємось. МВ. І. 9.
Понагляти, -ля́ю, -єш, гл. Торопить. Гол. III. 503.
Проштрикнути Cм. проштрикувати.
Сидітися, -диться, гл. безл. Сидѣться. Не сиділось і Ониськові з молодою жінкою. Стор. МПр. І. 171.
Черчистий, -а, -е. 1) = червчистий. Уродив черчик черчистий. Мет. 233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМАСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.