Вітриця, -ці, ж. = вітериця.
Ґаланці́, -ці́в, м. мн. Узкіе брюки.
Допина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. допну́тися и доп'ясти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Дотягиваться, дотянуться до чего-либо. Пнеться, пнеться та й допнулось ручкою до квітки. 2) Домогаться, добиваться, добиться. Попоп'явшись добренько, свого можна таки доп'ястись.
Наповорітьма́ нар. На обратномъ пути.
Нашеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Очистить зерно на решетѣ.
Нишпорити, -рю, -риш, гл. Шарить, искать. По кишенях нишпорити, обшукувати наче злодія. Чого ти нишпориш у соломі?
Познобити, -блю́, -биш, гл. Поморозить. Картоплі познобило.
Позоставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Остаться (о многихъ). Не стало вже ставать і сала, а тільки самі грінки позоставались. От і сі діти, що позоставались живі... чогось вже мізерніють.
Смердіти, -джу, -диш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа.
Укоріти, -рію, -єш, гл. О ткани: напитавшись чѣмъ либо, сдѣлаться твердой какъ кора. Так побив, що сорочка на йому вкоріла, — т. е. въ крови засохла.
