Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлуплювати

Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась. Чуб. І. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУПЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУПЛЮВАТИ"
Висвітити, -ся. Cм. висвічувати, -ся.
Давни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Дѣлаться давнимъ, старымъ.
Київський, -а, -е. Кіевскій.
Кутерногий, -а, -е. Хромой, косолапый. Лис, зиз, кутернога: як удасться що доброго — велика ласка пана Бога. Ном. № 8546.
Обшахрати, -ра́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Присмолити Cм. присмолювати.
Суцільно нар. 1) Цѣльно. 2) Сплошь.
Трясявина, -ни, ж. = трясовина. Н. Вол. у.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Численність, -ности, ж. Многочисленность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛУПЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.