Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлуплювати

Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась. Чуб. І. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУПЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУПЛЮВАТИ"
Витріпати, -паю, -єш, гл. Вытрепать.
Глижа, -жі, ж. Обрывъ, подрытый водою. Переяслав. у.
Задрі́па, -пи, об. Забрызгавшійся грязью.
Замоцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. Укрѣпиться, сдѣлаться болѣе крѣпкимъ. Тютюн замоцувався від неї (горілки). Шух. І. 36.
Засльози́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Облиться слезами. Плакала дівчина, засльозилася.
Костуряка, -ки, ж. Ув. отъ ко́стур.
Оббивати, -ва́ю, -єш, сов. в. оббити, обіб'ю, -єш, гл. Обивать, обить, сбить, стряхивать, стряхнуть. Зіма була і цвіт оббила. Мет. 36. Пороги оббивати. Ном. № 11913. Ой не оббивай ранньої роси, нехай обіб'є матінка моя. Мет. 245. 2) Бить, побить, отбить. За скоки обіб'ю і щоки. Ном. № 12479.
Свистюля, -лі, ж. Раст. Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Сопач, -ча, м. Рыба Percarina Demidoffii. Браун. 23.
Шляшечок, -чка, м. Ум. отъ шлях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛУПЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.