Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмага

Відмага, -ги, ж. Отказъ, отговорка. Це відмага тільки. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМАГА"
Вавцір, -ра
Випханець, -нця, м. Насильно удаленный, изгнанный. Одесс. у. (Залюбовск.).
Добива́ння, -ня, с. Добиваніе.
Заваля́щий, -а, -е. Завалявшійся, плохой, мало пригодный.
Зохабити, -блю, -биш, гл. Оставить, бросить. Вийшло дівча (жито) жати, не могло го в ручку взяти. Пішло оно до крамниці купувати рукавиці, рукавиці не купим, в полю жито зохабило. Гол. І. 339.
Позневолювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зневолити, но многихъ.
Поспіл II, -полу, м. Въ выраженіи: у посполі. Совмѣстно. Вона найняла собі хатину в посполі. Св. Л. 245.
Свячений, -а, -е. Освященный. Свячена вода.
Фундація, -ції, ж. 1) Основаніе, учрежденіе. Желех. 2) Пожертвованіе капитала на основаніе чего. Шейк.
Чіпнарь, -ря, м. Мундшенкъ, кравчій. Вх. Зн. 80. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.