Безрік нар. Употребл. въ выраж. на-безрік — безсрочно, иронически: никогда. віддасть на-безрік, т. е. никогда. Хиба на-безрік діждемо цього.
Вон нар.
1) = геть. Жаль батька, та вон несуть. Або світи, або вон лети.
2) = вонка. Коль вон сижу, тебе вижу.
Духопе́лити, -лю, -лиш, гл. Бить, дубасить.
Жичли́вість, -вости, ж. = зичливість.
Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Упав так, що аж носом зарив.
Навічни́й II, -а́, -е́ = навіжений. А він на нього так як навічний, так і кинувсь.
Обгорітися, -рю́ся, -ришся, гл. Разгорѣться, начать хорошо горѣть. Обгорітися дайте ґнотові.
Попитлювати, -люю, -єш, гл. Смолоть крупичатую муку.
Раювання, -ня, с. Жизнь въ раю, райское блаженство.
Суціга, -ги, об. Бранное слово. Суціга смерть. Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз.
