Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відліг

Відліг, -логу, м. на відліг. На отмашь. Як на відліг рукою не робити, так моєму лицю й тілу від нічого не боліти. Заговоръ. Cм. навідли, навідлі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛІГ"
Віхтелиця, -ці, ж. Буря, вихрь. Вх. Лем. 399. Вх. Уг. 231.
Закопи́рчувати, -чую, -єш, гл. = закопилювати.
Красітний, -а, -е. 1) Красивый. Вх. Лем. 428. 2) Хорошій. Красітна вода, — можно ся й напити. Вх. Лем. 428.
Ма́нок, -нку, м. Достояніе, имущество.
Побідити Cм. побіждати.
Помолоти, -мелю, -леш, гл. Помолоть, смолоть.
Порозмочувати, -чую, -єш, гл. Размочить (во множествѣ). Сухарі було порозмочуємо та й їмо. Черниг. у.
Потужавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).
Тлуса нар. Рысью. Та що се за коні, от як чаталає ними; я як пустю своїх тлуса, то далеко покину їх ззаду. Уман. у.
Шмаровоз, -воза, м. 1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ. Рудч. Чп. 257. 2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко. Чуб. V. 458.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.