Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір.
Зака́хкати, -каю, -єш, гл. Объ уткѣ: закричать. Знялись з води утята, закахкають і ну степом круглять.
Зогнати, зжену, -не́ш, гл. = зігнати. Ми свою матусю рідненьку, вдову стареньку, прогнівили, із двора зогнали. 1882. ХП. 498.
Кав'ярка, -ки, ж. Прислужница въ кофейной.
Крижик, -ка, м. Ум. отъ криж.
Муранділь, -ля, м. Муравей.
Приплуганитися, -нюся, -нишся, гл. Медленно дотащиться. Так нагулялися, що на велику силу додому приплуганилися.
Самоїстність, -ности, ж. = самостайність.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх.
Червоточина, -ни, ж. 1) Червоточина. На дерево зрублене нападе червоточина. 2) = червотока 2. До Івана 24) з дерева пада усяке яблуко, а після Івана тілько червоточина.
