Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відліг

Відліг, -логу, м. на відліг. На отмашь. Як на відліг рукою не робити, так моєму лицю й тілу від нічого не боліти. Заговоръ. Cм. навідли, навідлі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛІГ"
Банітувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шельмовать, бранить послѣдними словами. 2) Мучить. Лубен. у. 3)розумом = баламутити 2. Желех.
Драгу́н, -на, м. Драгунъ. Чому рано не була? — Боялася драгуна. Чуб. ІІІ. 102.
Знадний, -а, -е. Привлекательный. Знадний з усмішкою погляд. Мир. ХРВ. 8.
Комета, -ти, ж. Комета. Є зорі, що звуться кометами, або мітлами чи віхами. Ком. І. 50.
Крумчати, -чу, -чиш, гл. = крумкати. Гавран крумчит. Вх. Лем. 428.
Лусо́ну́ти, -ну, -неш, гл. = луснути 5. А господарь... як лусоне його. Ном. 566. стр. 282.
Низькостеблиця, -ці, ж. О капустѣ: съ короткимъ стеблемъ, съ кочнемъ, сидящимъ низко при землѣ. Капуста моя низькостеблиця. Грин. III. 229.  
Проганяти, -няю, -єш, сов. в. прогнати, -жену, -неш, гл. = прогонити. Ти проганяв голодного від себе. К. Іов. 49 Ей туди удова, удова молодая та сірії воли проганяла. Грин. III. 418.
Сідатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлать усилія, надрываться. Він було аж відається та регоче.
Усоромити, -млю, -миш, гл. Пристыдить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.