Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлучання

Відлучання, -ня, с. 1) Разлученіе, отдѣленіе. 2) Отниманіе (ребенка отъ груди).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУЧАННЯ"
Валашайник, -ка, м. = валашал. Желех.
Високість, -кости, ж. 1) Высота, вышина. Летить орел понад морем по високій високості. Мет. Виставимо, миле браття, на високостях науки і літератури наше національне знамено. К. XII. 133. Аби в панській високості хоть-но рік пожити. К. МБ. X. 6. 2) Возвышенность.
Зда́ча, -чі, ж. Сдача. Дають мені шага грошей, ще й копійку здачі. Грин. III. 402.
Квасно нар. Кисло.
Поляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить. Ном. Од. вид. III.
Пооселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Поселиться (о многихъ).
Поприрівнювати, -нюю, -єш, гл. Тоже, что и прирівняти, но во множествѣ.
Рибарити, -рю, -риш, гл. = рибалчити. Вх. Зн. 59.
Розігратися, -ра́юся, -єшся, гл. Разыграться. Розігрався мій кінь підо мною. Чуб. V. 259. Розігрались сліпії проти пятниці святиї. Ном. № 4649. В неділеньку рано розігралось море. Чуб. V. 450.
Ув'язь, -зі, ж. 1) Кусокъ ремня, связывающій било цѣпа съ его рукояткой. Ціп на ув'язі довгий. Волч. у. 2) Жерди въ видѣ стропилъ, которыми придавливается сверху стогъ сѣна или соломы. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛУЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.