Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлучання

Відлучання, -ня, с. 1) Разлученіе, отдѣленіе. 2) Отниманіе (ребенка отъ груди).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУЧАННЯ"
Дво́рик, -ка, м. Ум. отъ двір.
Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Долу́щити, -ся. Cм. долущувати, -ся.
Наповня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. напо́внитися, -нюся, -нишся, гл. Наполняться, наполниться.
Напру́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. напру́житися, -жуся, -жишся, гл. Напрягаться, напречься.
Обідительно нар. Обидно. Зміев. у.
Окипати, -паю, -єш, сов. в. окипіти, -плю́, -пи́ш, гл. = обкипати, обкипіти. У козака серце умліває, а в дівчини кров'ю окипає. Чуб. V. 154. Окипіло серце гарячою кров'ю. Грин. III. 329.
Пожахати, -ха́ю, -єш, гл. Попугать.
Порозвивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и розвити, но во множествѣ. Порозвивала вона, що було в рушники позавиване. Конст. у.
Спохова нар. Наклонно. Шух. І. 79. Cм. слухово.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛУЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.