Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відміна

Відміна, -ни, ж. 1) Измѣненіе, перемѣна. 2) Отличіе. У нас на Вкраїні.... не всюди однаково говорять.... не велика, воно, правда, і одміна. О. 1862. І. 70. Служки, доношуючи після своїх панів стареньку їх зобуву, пришивали до не? для одміни чорні пришви. Ном. № 7334. 3) Варіантъ. Є ще сім відмін сієї приказки. Ном. № 10854. 4) Выкупъ. «Турчин-турчинойку, не губъ мене молодойку, їде мамця відмінити, не даст дна мі загинути». Одмінойки та й не стало: дівча гірко заплакало. АД. І. 100. 5) Уродливое дитя, больное англійскою болѣзнью. Чуб. І. 130. Народъ считаетъ такого ребенка чертенкомъ, которымъ подмѣнили человѣческое дитя. Cм. відмінок. КС. 1883. ѴІ. 372. Ум. відмінонька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІНА"
Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Заро́стка, -ки, ж.? Ум. заро́сточка. Тепер же я заросточка, не бачила ні виросточка. Чуб. V. 1116.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
Кавалерія, -рії, ж. 1) Кавалерія. З молоду служив я в воєнній, в кавалерії ще. Стор. 2) Орденъ. Дав звістку, що почепили йому кавалерію. Стор.
Клюшник, -ка, м. 1) = ключник. Правда, добродію мій любий, каже старий клюшник. К. ЧР. 6. Лях-Бутурлак клюшник галерський. АД. І. 210. 2) Въ цехѣ: помощникъ цехмистра. 3) Въ рыболовной артели: хранитель одного изъ двухъ ключей отъ денежнаго сундука (на Азовскомъ морѣ).
Коне́ць, -нця́, м. = Кіне́ць. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець. Ном. № 392.
Паль, -лю, м. см. сапіна. Шух. І. 176.
Передощитися, -щи́ться, гл. безл. Миновать дождливой погодѣ. Бог дасть, передощиться й буде ясно. Зміев. у.
Шістерняк, -ка, м. Раст. Hordeum hexastichon. Вх. Пч. II. 32.
Щасний, -а, -е. = щасливий. Не родись красна, та родися щасна. Ном. № 1674. Нехай Бог дав тобі тепер щасну годину. Г. Барв. 181. Ой рятуй нас, милий Боже, посилай нам щасну долю! К. Псал. 270.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМІНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.