Ата́сь! меж. См. Тась.
Битий, -а, -е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. При боці шабля у Дамашку бита. Без битої голої копійка. 5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Ум. битенький.
Доломи́на, -ни, ж. = домовина.
Заси́віти, -вію, -єш, гл. 1) Посѣдѣть. 2) Засѣрѣть.
Клад, -ду, м. кладу дати. Поколотить, побить. Він старших не займав, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.
Очепа, -пи, ж. Крюкъ, багоръ, которымъ притягиваютъ къ берегу плотъ.
Переволока, -ки, ж.? Ходили уроки коло переволоки.
Підмити, -ся. Cм. підмивати, -ся.
Побутніти, -ні́ю, -єш, гл. Истлѣть, сгнить, заплесневѣть. Милий, милий, що тобі є? Же ті власки побутніли, білі личка почорніли.
Понамережувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и намережити, но во множествѣ.
