Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмести

Відмести Cм. відмітати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМЕСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМЕСТИ"
Бакунтовий, -а, -е. Томпаковый. Шух. І. 275, 277.
Го́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Прыгать, топать, прыгая. Вх. Лем. 404. 2) Як уже вийдуть на улицю, то то вже співают дівчата, а хлопці гопкают дружби. Грин. ІІІ. 510.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу. Желех.
Залу́скати, -каю, -єш, гл. Затрещать.
Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
Невправка, -ки, ж. Невозможно справиться съ чѣмъ.
Поочищати, -щаємо, -єте, гл. Очистить (во множествѣ).
Салтан, -на, м. Султанъ, турецкій императоръ. На такій подушці не погребував би виспатись і сам салтан турецький. Стор. І. 208.
Сосняк, -ка, м. Молодой сосновый лѣсъ.
Усочок, -чка, м. Ум. отъ ус.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМЕСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.