Бакомпарт, -та, м. Бакенбарда.
Верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ.
Дриглі́, -лі́в, м. мн. = драглі.
Куняти, -ня́ю, -єш, гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає.
Невидальце, -ця, с. Невидаль. Чого б я дувся? Що попович? Овва! яке ж невидальце!
Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Роскрила опухлі очі.
Патика, -ки, ж.
1) Палка.
2) Кляча. Прокляті цигани усунули тобі в руки таку патику, що й скіпками гидко взяти.
3) Нерасторопный. Ну й з тебе патика, нічого не второпаєш. Ум. патичка.
Сказ, -зу, м. 1) Бѣшенство. Чоловік мій, мов який сказ на його напав, що день тобі у Нога бурла бє та каламуте. 2) = огріх. 3) Мѣсто въ полотнѣ, гдѣ остался слѣдъ спутанныхъ при тканіи нитокъ.
Скрипарь, -ря, м. = скрипаль.
Хиститися, -щуся, -стишся, гл. Огораживаться, укрываться, прятаться, защищаться прикрытіемъ. Вже як ні хиститься вовк або й лисиця, а розумніш від чоловіка не буде, — таки уб'є.
