Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмін

Відмін, -ну, м. Выкупъ. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде милий, обмін несе. АД. І. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІН"
Благородність, -ности, ж. Благородство. Желех.
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Золотокований, -а, -е. Окованный золотомъ. Біжить ридван золотокован. Гол. IV. 535.
Кавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ кавкати.
Нічо мѣст. = нічого. Галиц.
Підзор, -ру, м. Подозрѣніе. Закр.
Подожинати, -наю, -єш, гл. Дожать (многое).
Подост нар. = подостатком. Гн. II. 45.
Прошевцювати, -цю́ю, -єш, гл. Пробыть сапожникомъ.
Роспрягати, -га́ю, -єш, сов. в. роспрягти́, -жу, -жеш, гл. Распрягать, распречь. Узяв роспріг (кобилу) та дугою і вбив. Рудч. Ск. І. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.