Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Братія, -тії, ж. Братія. Ігумену діло, а братії зась.
Висинювати, -нюю, -єш, сов. в. висинити, -ню, -ниш, гл.
1) Синить, посинить.
2) Тратить, истратить на синеніе.
Задратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Задразнить. Задратував турчина.
За́мко́вий, -а, -е. Замковый, принадлежащій замку. Приїхали вони під замкову браму. Замкова брама не одчинилась сіромам і голоті. Пожаром обсмалив замкові мури.
Захища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. захисти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прикрывать, прикрить, защищать, защитить. На зіму нічим хліва захистити. Од татарви безбожної землю захистили. Багатих захищають, а з убогих деруть.
Поросправляти, -ля́ю, -єш, гл. Расправить (во множествѣ).
Табашник, -ка, м. и пр. = табачник и пр.
Флот, -ту, м. Флотъ. І флот його з гармат розбили й потопили.
Хащина, -ни, ж. Мелкій густой кустарникъ.
