Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відживляти

Відживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відживити, -влю, -виш, гл. Оживлять, оживить. Те кохання, що його одживило, живу й муку йому собою завдало. МВ. (О. 1862. І. 78).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЖИВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЖИВЛЯТИ"
Кошлатіти, -тію, -єш, гл. Взъерошиваться. Шерсть кошлатіє. Херс.
Осуджувати, -джую, -єш, гл. = осуджати. Не осуджуйте, то й не будете осуджені. Єв. Л. VІ. 37.
Повихолоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Простыть (во множествѣ).
Позбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и збити, но о многихъ или о многомъ. Баран роги позбивав. Мнж. 6. Всіх нехай із глудзу позбиває. К. Дз. 44.
Понагноювати, -но́юю, -єш, гл. Унавозить (во множествѣ).
Пробуркати, -ся. Cм. пробуркувати, -ся.
Протюкати, -каю, -єш, гл. Крикнуть на кого тю. Протюпайте на його, що він чорт-зна-що робить. Конст. у.  
Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого? Чуб. V. 911. 2) Наслѣдственный, прирожденный. Мил. 34. Він родовитий злодій. 3) Плодородный. Родовита земля.
Розстібатися, -баюся, -єшся, сов. в. розстебну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Синій жупан розстебнувся. Левиц. І. 240.
Шабас, -су, м. = шабаш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЖИВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.