Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відкопилити

Відкопилити, -лю, -лиш, гл. Оттопырить (о губѣ). Оце! відкопилив губу! Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКОПИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКОПИЛИТИ"
Джи́ґра, -ри, ж. Ржавчина.
Дя́чити, -чу, -чиш, гл. = дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту. Мкр. Г. 22.
Ма́жний, -а, -е. Относящійся къ чумацкому возу.
Навко́лішки нар. На колѣни. Вона так і впала навколішки. Кв.
Наодлу́ці нар. Отдѣлившись. жи́ти наодлу́ці. Выдѣлиться хозяйствомъ. Другий син наодлуці, а цей з батьком живе.
Перекидки нар. Кувыркомъ.
Продір, -ра, м. = протір. ЕЗ. V. 188.
Смирнота, -ти, ж. = смирність. Не діймаю віри Антоновій смирності. Г. Барв. 328.
Уставити Cм. уставляти.
Штампувати, -пую, -єш, гл. 1) Выравнивать (о землѣ, бревнѣ). 2) Выбивать штемпель. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДКОПИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.