Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

від'їзджати

Від'Їзджати, -жаю, -єш, гл. = від'їздити. Ой куди ти їдеш, куди від'їжджаєш, ти, козаченьку Марку? Мет. Покидає, від'їжджає в Китай городочок. Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІД'ЇЗДЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІД'ЇЗДЖАТИ"
Говіркий, -а, -е. Разговорчивый. Зріс на самоті, сам із собою. Не говіркий був. МВ. ІІ. 11. Старі люде говіркі. Г. Барв. 316.
Долі́ський, -а, -е. Нижній, внизу находящійся. Kolb. І. 92. Шух. І. 36.
Кожан, -на, м. = кажан.
Куп'єваха, -хи, ж. = купина. Нѣжин. у., Богод. у.
Лепетли́вый, -а, -е. Болтливый. Левиц. І. 399.
Ме́рча, -чи, мерчачка, -ки, ж. = мжа. Желех. Вх. Зн. 35.
Приятельство, -ва, с. Дружба. МВ. І. 117.
Ремесничок, -чка, м. Ум. отъ ремесник.
Служебочка, -ки, ж. Ум. отъ служебка.
Убогодухий, -а, -е. Нищій духомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІД'ЇЗДЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.