Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відколупати

Відколупати Cм. відколуплювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКОЛУПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКОЛУПАТИ"
Вава-Вурр! межд. Подражаніе воркованію голубя. Желех.
Вислобонитися, -нюся, -нишся, гл. Освободиться.
Відщебетати, -чу́, -чеш, гл. Окончить щебетать.
Вугіль, -гля, м. Уголь. Ум. вуглик, вугличок.
Громаді́льник, -ка, м. Сгребальщикъ, гребець граблями. Левч. 135. Косарі і громадільники, напрацювавшись за цілий день.... повечерявши, співають. О. 1861. IX. 176. Багато накосили. Треба три громадільника, щоб громадили. Грин. I. 119.
Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.
Кельбух, -ха, м. = тельбух. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап'яв. Мнж. 13.
Коржавий, -а, -е. Высохшій и жесткій (о кожѣ).
Летя́чий, -а, -е. = летючий 1. Летячу птицю б'є. Канев. у.
Обсяг, -гу, м. Объемъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДКОЛУПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.