Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відкатувати

Відкатувати, -ту́ю, -єш, гл. Сильно избить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКАТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКАТУВАТИ"
Буряти, -ря́ю, -єш, гл. = бурити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229.
Відраджування, -ня, с. Отсовѣтываніе.
Ґа́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати. Вх. Лем. 406.
Заваготі́ти, -ті́ю, -єш, гл. = завагітніти. Мнж. 37, 25.
Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Г. Барв. 302. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось. Мнж. 91.
Підсубійок, -йка, м. = підсубійник. Ном. № 3130.
Правнук, -ка, м. Правнукъ. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 213.
Убійників, -кова, -ве Принадлежащій убійцѣ. Шейк.
Усілякий, -а, -е. = вселякий. Ном. № 347.
Цибати, -баю, -єш, гл. Идти, шагать. Близько видати, далеко цибати. Ном. № 11423.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДКАТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.