Виколупати, виколупнути. Cм. виколупувати.
Виступити Cм. виступати.
Господа́рити, -рю, -риш, гл. = Господарювати. Нема там нікого, сам як прийде, сам і господарить як хоче. Козаченьки в Волощині господарити хотять.
Збудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Построить; соорудить, создать. Збудуй хату з лободи, та в чужую не веди. Ой коли б я знала, що буду емірати, то б я сказала труну збудувати. Чоловік збудував башту. Еней збудує сильне царство.
Зужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Потребить, израсходовать.
Мужи́цький, -а, -е. 1) Крестьянскій, мужичій. Бувало дають ляхам одежу мужицьку. В їх усе по панській, любе й миле, а в нас усе по мужицькому. 2) Мужескій, мужній. Очищаєш ти, водо явленая, нарожденого од позору: надуманого, нагаданого, встрічного, водяного, вітряного, жіноцького, мужицького, парубоцького, дівоцького.
Посиротити, -чу, -тиш, гл. Осиротить. Маленькії дітки та й посиротила.
Трок, -ку, м., употребл. также и только во мн. ч. торока, ремни у задней луки сѣдла. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід.
Тутайка, -ки, ж. = туркавка.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.
