Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відкидати 1

Відкидати 1, -даю, -єш, сов. в. відкинути, -ну, -неш, гл. 1) Откидывать, откинуть, отбрасывать, отбросить. Лопатою нечисть відкидають. Ном. № 8059. 2) Отвергать, отвергнуть. Не відкидай Лого прохання. К. Псал. 3) відкинути ноги. Умереть. Як не мудруй, а вмерти треба!... Ори і засівай лани, коси широкі перелоги і грошики за баштани лупи, — та все одкинеш ноги. Г. Арт. (О. 1861. III. 111). Иногда это значить лишь лежать сильно утомленнымъ, обезсиленнымъ. Cм. відкидати. 4) Отворять, отворить. Одкинула двері, держить настежі. МВ. (КС. 1902. X. 147). Одкинула заслонку. Кролев. у. 5) — на сито. Отцѣживать, отцѣдить на сито. Маркев. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКИДАТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКИДАТИ 1"
Ара́бка, -ки, ж. Арабская женщина. Желех.
Доскрі́бувати, -бую, -єш, гл. = доскрібати.
За́стувати, -тую, -єш, гл. Заслонять свѣтъ, застить. Ном. № 12740.
Луді́ння, -ня, с. соб. Платье, одежда. Вх. Зн. 33. Шух. І. 31.
Нечулість, -лости, ж. Безчувственность, нечувствительность.
Покуття, покутя, -тя, с. 1) Красный уголъ. Рудч. Ск. II. 27. Закопав під покуттям. Мнж. 59. Посажу батька та на покутті. Чуб. V. 699. Узвар на базар, а кутя на покутє. Ном. № 343. 2) покутє. Страна при Прутѣ, Черемушѣ до Днѣстра какъ сѣверной границы. Kolb. I. 3, 17, 339.
П'ята, -ти, ж. Пята, пятка. Находилася, аж на п'яти не стану, — так болять. Кіевск. у. Видні п'яти і пальці, де ступить, — босої ноги слід пише. Дума. п'ятами накивати. Убѣжать. П'ятами з Трої накивав. Котл. Ен. І. 5. І той панові Хмельницькому ще й голими п'ятами накивав. АД. II. 27.
Рожденець, -нця, м. Уроженецъ. Та він ще з дідів, з прадідів — рожденець харьківської губерні. Харьк.
Розголоблювати, -люю, -єш, гл. ? Коли підверетінок не щильно пристає до варжіля, то кажуть, що розголоблювати треба. Черк. у.
Шаламок, -мка, м. Еломокъ, еврейская ермолка. Чотирі жиди під одним шаламком. ЕЗ. V. 228.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДКИДАТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.