Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відкаснутися

Відкаснутися, -нуся, -нешся, гл. Отстать, отвязаться. Од мене, бабо, відкаснися, і не тілько на яві — і ві сні не снися. Ном. Одкаснись від мене і від лиця мого. Ном. Налякати хоче, аби ми від неї відкаснулись. Г. Барв. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКАСНУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКАСНУТИСЯ"
Відсердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Поки прут найшов, та й відсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581.
Горо́дний, -а, -е и горо́дній, -я, -е. 1) Огородный. Благородний, як кабан городний. Ном. № 953. Польова картопля краща, ніж городня. Н. Вол. у. Гарне, як мак городній. Ном. № 8446. 2) Горо́дня річ. Домашнее дѣло; весьма близко. Двадцять верстов — це городня річ! Н. Вол. у.
Пантрити, -рю, -риш, гл. = пантрувати. Фр. Пр. 178.
Плашкуватий, -а, -е. О дровахъ: изъ широкихъ полѣнъ, плахъ. Дріва шишкуваті. Вх. Зн. 50.
Посовати, -ваю, -єш, гл. Подвигать, посовать.
Пресподниця, -ці, ж. Преисподняя. Та й укинув його в темницю, та й глибокую пресподницю. Чуб. V. 1021.
Пуголоватиця, -ці, ж. = пуголовок. Желех.
Самісінько нар. Именно, какъ разъ. Все так самісінько. О. 1862. IV. 27.
Сібірник, -ка, м. 1) Сосланный въ Сибирь. 2) Злодѣй, разбойникъ.
Сіно, -на, с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. Ум. сінце.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДКАСНУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.