Догаря́ти I = Догоряти.
Згарцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать бѣгая, скача. Де сам подав, усе видко, і видко, шо сніг згарцьований. Коні баштан згарцювали.
Крицяний, -а́, -е́ = крицевий. Похмуро дивит в крицяну рушницю.
Поколихатися, -хаюся (-шуся), -хаєшся (-шишся), гл.
1) Покачаться.
2) Поколебаться. Росердився і роскричався, аж цілий світ поколихався.
Пороняти, -ня́ю, -єш, гл. Бросить, сбросить (во множествѣ). Кайдани із рук, із ніг у Чорнеє море пороняв.
Стусень, -сня, м. Пинокъ, толчекъ. Дав стусня, аж перекинувсь.
Тра-ра-рі! меж. Припѣвъ. Гей летіли журавлі то великі, то малі, сіли собі край рілі заспівали: тра ра-рі!
Ударувати, -рую, -єш, гл. Подарить. Де твої кіснички подівав? Чи в гай, чи в Дунай покидав, чи заніс до міста та продав, чи молодшій сестриці вдарував.
Хламидник, -ка, м. Босякъ.
Ширник, -ка, м. Ширина. Ширнику йому верстов десять. ши́рником. Шириною, въ ширину. Псьол не вийде ширником проти озера Лебедина.
