Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відколювати

Відколювати, -люю, -єш, сов. в. відколоти, -лю, -лиш, гл. Откалывать, отколоть, отщепливать, отщепить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКОЛЮВАТИ"
Виморити, -рю, -риш, гл. 1) Выморить. 2) Измучить, истомить.
Доде́ржування, -ня, с. Соблюденіе.
Докопа́ти, -ся. Cм. докопувати, -ся.
Єлове́ґа, -ґи, ж. Двухлѣтняя овца, не имѣющая ягнятъ. Вх. Зн. 7.
Обсилкувати, -ку́ю, -єш, гл. Изнасиловать. Він її обсилкувив... зробив гріх, хоч вона й кричала. Новомоск. ( Залюбовск.).
Передзвеніти, -ню́, -ниш, гл. Окончить звенѣть, перестать звенѣть.
Плюгавка, -ки, ж. = плюгавиця. Желех.
Посмітник, -ка, м.? Бранное слово. А бодай тобі ...посмітнику ти, сіпуго!... Грин. II. 165.
Просмолити, -лю, -лиш, гл. Просмолить.
Сисун, -на, м. Сосунъ. Ум. сисунець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДКОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.